|
}}
Уявлення про кулакакуркуля, яке закріпились в масовій свідомості, можна віднести до [[демон]]ології, а не до класового аналізу. Дегуманізація образу селянина поглибила кризу у відношеннях між партією та селом<ref>(Виола, ст. 51)</ref>.
=== Варіанти визначення ===
Відповідно до теорії та практиці російських марксистів, селянське населення країни поділялося на три основні категорії:
* КулакиКуркулі — заможні [[Селянин|селяни]], які використовують найману працю, сільська буржуазія, [[спекуляція|спекулянти]]. Радянські дослідники відносять до ознак куркульства «експлуатацію найманої праці, утримання торговельно-промислових закладів, лихварство"<ref name="slovarikulachestvo">Великая Октябрьская социалистическая революция. Энциклопедия. 3-е изд., доп. М., 1987. С. 262; Краткий политический словарь. 2-е изд., доп. М., 1980. С. 207; Трапезников С. П. Ленинизм и аграрно-крестьянский вопрос: В 2 т. М., 1967. Т.2. «Исторический опыт КПСС в осуществлении ленинского кооперативного плана. С. 174.</ref>. Однак, справедливе твердження, що «ясного розуміння того, що ховається за цим популярним виразом «куркульство», геть нема»<ref name="smirnovzadachi">Смирнов А. П. «Наши основные задачи по поднятию и организации крестьянского хозяйства». М., 1925. С. 22; Першин А. Два основных источника расслоения крестьянства // Жизнь Сибири. 1925. № 3(31). С. 3.</ref>
* Сільська біднота, в першу чергу наймані працівники ([[батрак]]и);
* Середняки — селяни, які мають середнє економічне становище між бідняками та куркульством.
|
