Береза (місто): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 56:
Перша згадка про село ''Бяроза'' сходить до [[1477]], коли власник села Ян Гамшей заснував тут [[костел]] Святої Трійці. Наприкінці [[XV століття]] а Бяроза стає торговим містом, отримавши міську хартію і право на проведення щотижневої ярмарки.
 
У період з [[1538]] здо [[1600]] цероку був- великий центр [[кальвінізм]]ау.
 
В [[1617]] Бяроза стає власністю канцлера [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]] Льва[[Лев Іванович Сапега|Лева Івановича Сапіги]] з родини литовських магнатів [[Сапіги|Сапіг]], який в першу чергу засновує тут новий католицький костел (колишній після того, як більше півстоліття знаходився в руках кальвіністів, остаточно зубожів). Сапіга також дозволив місцевим євреям відкрити школу і [[синагога|синагогу]]. У цей час у місті вже існувала і [[Білоруська греко-католицька церква|греко-католицька церква]].
 
Після його смерті в [[1633]] Бяроза за заповітом переходить до його старшого сина [[Ян Станіслав Сапіга|Яна Станіслава Сапіги,]] маршала(†1635) - маршалка Великого князівства Литовського, а потім — до його молодшого брата, [[Сапега Казимир Лев|Казимира Лева Сапіги]].
 
Казимир Лев Сапіга успадкував від свого батька не тільки здатності до державних справ і видатний розум, але й глибоку побожність. За своє життя він заснував чимало костьолів і монастирів, одним з яких став картезіанскійкартезіанський [[монастир]] у Бярозі.
 
Костьол було урочисто закладено в [[1648]]. Будівництву перешкодили нещастя, що звалилися на Річ Посполиту в тому ж році — початок [[Хмельниччина|козацької війни]] і смерть польського короля [[Владислав IV|Владислава IV]]. Лише [[3 січня]] [[1650]] в [[Варшава|Варшаві]] був підписаний акт заснування монастиря, який Сапіги передали в користування чернечому ордену картезіанців, що переселилися сюди з італійського містечка Тревізо ({{lang-it|Treviso}}). За цей благородний жест Сапіг Папа Олександр VII надав Леву Сапізі титул князя, а монастир згодом розбудувався: став найбільшим у Польсько-литовському королівстві.