Відкрити головне меню

Зміни

доповнення
 
== Початок ==
I сесія [[ЦВК15 БРСРлипня]] ([[15 липня1924]] II сесія [[1924Центральний виконавчий комітет БРСР|Центрального виконавчого комітету БРСР]]) поклала початок білорусизації як офіційній державній політиці. Спеціальною комісією на чолі з А. І. Хацкевичем було запропоновано комплекс заходів:
* перехід республіканських установ і частин Червоної Армії на білоруську мову;
* висування етнічних білорусів на партійну, радянську та профспілкову роботу;
 
Перехід установ і організацій на білоруську мову планувалося здійснити за 1-3 роки.
 
== Досягнення ==
У 1920-і роки під впливом політики білорусізаціі формувалися нові кадри національної інтелігенції, проходив процес професіоналізації білоруської художньої культури.
 
У 1923—1924 роки почалося комплектування [[Червона армія|Червоної Армії]] за територіальним принципом. Передбачалося створення білоруських військових частин і з'єднань.
 
У 1924 році було створено Державне видавництво БРСР, яке видавало офіційну, суспільно-політичну та художню літературу білоруською мовою. У БРСР виходило 13 республіканських газет, 6 з них на мовах національних меншин.
 
=== Освіта ===
Першочерговим культурної завданням в Радянській Білорусі була ліквідація неписьменності дорослих і дітей. У 1926 році в БРСР було створено білоруське відділення Всесоюзного товариства «Геть неписьменність». До початку 1930-х років в БРСР початковим навчанням було охоплено 98% дітей. У 1920-ті роки створена основа системи професійної освіти, діяли три вищих навчальних заклади: [[Білоруський державний університет]] (1921 р.), [[Білоруська сільськогосподарська академія|Білоруська державна академія сільського господарства]] (1925 р.), [[Вітебська державна академія ветеринарної медицини|Ветеринарний інститут]] (1924 р.). Головною науковою установою БРСР був [[Інститут білоруської культури]], створений в 1922 році. Пізніше на його основі у 1929 році була створена [[Національна академія наук Білорусі|Білоруська академія наук]].
 
=== Література ===
У 1920-і роки білоруська культура переживала період розквіту. У ці роки діяли білоруські літературні організації «Маладняк», «Узвишша», «Полум'я». Серед «маладняковців» були такі згодом відомі письменники і поети, як Кондрат Крапива, [[Линьков Михайло Тихонович|Михайло Линьков]], Міхась Зарецький, Максим Лужанін та інші. До групи «Полум'я» входили Дмитро Жилунович, [[Янка Купала]], [[Якуб Колас]]. У 1920-ті роки в білоруській літературі йшло становлення жанру роману («Соки цілини» Т. Гартного, дві частини роману «На ростанях» Я. Коласа). Найбільш розвиненою формою літератури і раніше залишалася поезія. Багато з літературних творів, створених в 1920-і роки, стали класичними: поетичні збірки Я. Купали «Безназовне», «Спадщина», поема Я. Коласа «Симон-музика», оповідання і повести М. Горецького, К. Чорного, З. Бедулі.
 
=== Театри і кіно ===
У БРСР швидко розвивалося професійне театральне мистецтво. У республіці діяли 6 професійних театрів: 3 білоруських, російська, єврейська, польська. Найбільшу популярність отримали перший Білоруський державний театр (1920), другий Білоруський державний театр (1926), відкритий у [[Вітебськ]]у, Білоруський державний пересувний театр В. Голубка (1926). У 1926 році був створений перший білоруський художній фільм «[[Лісова бувальщина (фільм)|Лісова бувальщина]]», знятий за повістю М. Чарота. У 1926-1930 роках випущений 21 ігровий фільм.
 
=== Архітектура і мистецтво ===
1920-і роки є часом створення національної школи живопису. Найбільш яскраво національна тематика представлена ​​у творчості М. Пилиповича. Тематичні картини створювали Я. Крюгер, В. Волков, І. Ахремчик. Провідне місце в жанрі пейзажу займали роботи В. Белиніцкого-Бірулі. У 1920-і роки почалася творчість білоруських скульпторів [[Азгур Заїр Ісакович|Заіра Азгура]], А. Бразер, [[Бембель Андрій Онуфрійович|Андрія Бембеля]]. У 1929—1933 роки за проектом архітектора [[Лангбард Йосип Григорович|Йосипа Лангбарда]] був побудований [[Будинок Уряду (Мінськ)|Будинок уряду]] в [[Мінськ]]у.
 
== Результат ==
* ''Запруднік Я.'' Беларусь на гістарычных скрыжаваннях. Минск, 1996. С. 93-94 {{ref-be}}
 
{{poliHist-stub}}
{{cult-stub}}
 
{{Культурна асиміляція}}
416

редагувань