Мауна-Кея: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Zvr (обговорення | внесок) |
Zvr (обговорення | внесок) |
||
Рядок 16:
Як і всі гавайські вулкани, Мауна-Кеа утворився на місці гарячої точки при русі [[Тихоокеанська плита|Тихоокеанської плити]]. Вулкани є останнім доказом цього процесу, що протягом 70 мільйонів років був створений 6000-кілометровий Гавайський хребет. Переважною точкою зору є гіпотеза, що гаряча точка була нерухома більшу частину, якщо не всю [[кайнозой]]ську еру<ref name="R5"></ref><ref name="R13">{{cite web|url=http://www.mantleplumes.org/Hawaii.html|title=«The Emperor and Hawaiian Volcanic Chains: How well do they fit the plume hypothesis?»|date=11 марта 2006|publisher=MantlePlumes.org|accessdate=2011-01-30|lang=|archiveurl=http://www.webcitation.org/65UZBAhPM|archivedate=2012-02-16}}</ref>. Хоча гавайський вулканізм добре вивчений, залишається невизначеним пояснення механізму ефекту гарячих точок<ref name="R14">{{книга|автор = Clague, David A.; Dalrymple, G. Brent|год = 1987|заглавие = «Гавайский хребет — геологическая эволюция»|оригинал =«The Hawaiian-Emperor Volcanic Chain – Geological Evolution»|издательство = [[Геологическая служба США]]|страницы = 32}}</ref>.
У процесі росту потоки лави з Мауна-Кеа перекривалися в сукупність пластів з сусідніми вулканами. Найпомітніші потоки з вулкана Кохала на північному заході і Мауна-Лоа на півдні [7] . Оригінальні вулканічні тріщини (рифтові зони) на схилах Мауна-Кеа були поховані під час пост-щитового вулканізму [6] . Передбачалося, що Хіло Рідж, відома підводна структура рифтової зони, розташована на схід від вулкана, була його частиною. Проте в даний час вважається, що Кохала постраждала внаслідок потоків Мауна-Кеа [13] [14] .
== Джерела ==
| |||