Макарій Канівський: відмінності між версіями

'''Макарій Канівський та Овруцький''' (*[[1605]] — †[[20 вересня|7 (20) вересня]] [[1678]]) — український [[архімандрит]] (Пінський, Овруцький, Переяславський). Народився в м.[[Овруч]]і на [[Волинська губернія|Волині]] на початку [[17 століття|XVII ст.]] в українській шляхетній родині, за одними даними Токаревських, за іншими - Торських. Коли йому було 25 років, постригся у ченці під ім'ям Макарія у монастирі Успення Пресвятої Богородиці в [[Овруч]]і. Невдовзі став ієродияконом, а потім й ієромонахом. Деякий час був ігуменом Куп'ятицького монастиря біля [[Пінськ]]а, а в роках 1659-1660 був зведений в сан [[архімандрит]]а і призначений настоятелем Овруцького монастиря. Згодом він був його настоятелем, але, коли обитель була розорена поляками, його перевели настоятелем в [[Канівський монастир]]. Макарій, за переказами, передбачив лиха, які спіткають цей монастир і місто: голод, польське і татарське нашестя. У вересні [[1678]] місто [[Канів]] і монастир були розорені дотла, самого архімандрита стратили турки за відмову видати їм монастирські скарби. Його останки були знайдені серед безлічі трупів, що розкладалися, в розвалинах і були похоронені в монастирській церкві. Під час перебудови церкви вони були знайдені знов і 13 (26) травня 1688 року урочисто перенесені до [[Переяслав-Хмельницький|Переяслава]]. У 1942 році мощі були перенесені до Троїцької церкви [[Черкаси|Черкас]], а з 1965 року перебувають у храмі на честь Різдва Пресвятої Богородиці в Черкасах.▼