Зубрицький Анатолій Федорович: відмінності між версіями

Першою командою у тренерській кар'єрі Анатолія Федоровича став [[Полтава|полтавський]] [[Ворскла (футбольний клуб)|«Колгоспник»]]. У березні [[1955]] року Зубрицький очолив полтавську команду, яку тільки на початку року заснували, ставши таким чином другим в історії цього футбольного клубу тренером після [[Костянтин Скрипченко|Костянтина Скрипченка]]. Тількіностворена команда одразу ж досягла результату — [[25 травня]] футболісти «Колгоспника» виграли [[Кубок Полтави з футболу|кубок Полтави]], обігравши у фіналі місцевий «Локомотив» з рахунком 2:1. Це дало змогу прийнятивзяти участь у розіграші [[Кубок УРСР з футболу|кубку Української РСР]], однак там дійшовши до одної четвертої фіналу полтавці програли [[Суми|сумському]] «Торпедо». Перший свій сезон команда закінчила на восьмій сходинці чемпіонату. А у наступному полтавська команда зайняла вже друге місце у чемпіонаті України серед КФК і спромоглася виграти кубок УРСР серед команд колективів фізкультури, що дало змогу перевестися Колгоспнику у клас «Б» чемпіонату СРСР.<ref name="Колгоспник">{{cite web|url=http://vorskla.com.ua/ru/history/year_by_year/view-1995_1967.html|назва=1955-1967. Рождение команды. Годы становления.|веб-сайт=Офіційний сайт ФК «Ворскла»|мовою=ru}}</ref>

З [[1977]] року до [[1979]] рік працював директором СДЮШОР «Чорноморець». У той же час повернувся на тренерську роботу до «Чорноморця», куди запросив і свого колегу, [[Азаренков Анатолій Олександрович|Анатолія Азаренкова]], з яким зустрічався і в одеській команді, і в «Кривбасі»<ref name="ua-football.com"/>. Наприкінці сезону [[Чемпіонат СРСР з футболу 1977|1977]] року Анатолія Федоровича проінформував секретар одеського обкому, Кириченко, про рішення українського ЦК, за яким треба було допомогти [[львів]]ським [[Карпати (Львів)|«Карпатам»]] залишитися у [[Чемпіонат СРСР з футболу: вища ліга|вищій лізі]]. У задуманій схемі приймалобрали участь три команди&nbsp;— одесити, [[Санкт-Петербург|ленінградський]] [[Зеніт (Санкт-Петербург)|«Зеніт»]] та, звісно, «Карпати». На той час, під кінець сезону, коли залишалося відіграти кожній команді по три матчі у «моряків» було найкраще становище&nbsp;— сьоме місце, а львів'яни знаходилися на 15-ій позначці, а отже, у зоні вильоту. За схемою у матчі з ленінграцями, що проходив у них «вдома», одесити мали програти з мінімальним рахунком і це б суттєво не нашкодило б їм, а «Зеніт» забезпечив би собі три очки, а у наступному турі, «Карпати» б мали виграти у ленінградців, забезпечивши себе 14-м місцем у турнірній таблиці. Однак, у першому договірному матчі, у [[Санкт-Петербург|Ленінграді]] «синьо-біло-блакитні», неочікувано виграли з рахунком 4:1<ref>{{cite web|url=http://www.fc-dynamo.ru/champ/prot.php?id=860300|назва=Чемпионат СССР 1977. 30 октября. Зенит (Ленинград) — Черноморец (Одесса) 4:1|мовою=ru|веб-сайт=Сайт уболівальників ФК «Динамо» Москва}}</ref>, при чому перші три голи вони забили у першому таймі, а тодішній тренер «Зеніту», [[Морозов Юрій Андрійович|Юрій Морозов]] чи то не знав про договір, чи то вирішив не діяти чесно. А у наступному турі, у матчі із «левами» команда Морозова відіграла у нічию 0:0<ref>{{cite web|url=http://www.fc-dynamo.ru/champ/prot.php?id=860600|назва=Чемпионат СССР 1977. 3 ноября. Зенит (Ленинград) — Карпаты (Львов) 0:0|мовою=ru|веб-сайт=Сайт уболівальників ФК «Динамо» Москва}}</ref>, через що львівська команда вилетіла у [[Чемпіонат СРСР з футболу: перша ліга|першу лігу]].<ref name="Мартынов"/>