Історія Угорщини: відмінності між версіями

Наприкінці [[IX]] століття у Середнє Подунав'я проникли угорці. Починаючи з [[V століття|V]] століття н. е., вони кочували на широких просторах Північного Кавказу та Північного Причорномор'я, перебуваючи під владою різних тюркомовних племен, зокрема, хозар ([[VII]]-[[IX]] століття). Територія, яку вони займали, на півночі межувала з поселеннями східних слов'ян. Угорці нападали на сусідні слов'янські племена, забирали в полон людей, яких потім продавали в рабство грекам.

З «Повісті временних літ» відомо, що наприкінці [[IX]] століття мадярська орда<ref name="vr">{{cite web | url = http://www.day.kiev.ua/uk/article/ukrayina-incognita/davnya-rus-i-kochivniki | title = Давня Русь і кочівники | date = 2014-07-20 | author = Вадим Рожков | publisher = Газета «День», №130-131, сторінка 8}}</ref>, угорці-кочівники (очевидно, якась окрема ватага) пройшли на захід повз Києва, зробивши зупинку біля нього (звідси назва [[Угорське урочище]]). Під проводом князя Арпада (близько [[890]]—[[907]] роки) союз угорських племен (сім племен), подолавши близько [[895]]—[[896]] років Карпати, розташувався в Середньому Подунав'ї. У наступні роки угорці зайняли Затисся, долини Мароша й Тиси, межиріччя Тиси та Дунаю, Задунав'я. Протягом [[902]]—[[906]] років підкорили [[Великоморавія|Великоморавську державу]].