Джеральд Форд: відмінності між версіями

▲Наступника Ніксона, 59-річного Джеральда Рудольфа Форда, вважали незаплямованим, хоча і не дуже інтелектуальною особою, з великим політичним досвідом. Форд виріс в місті Гренд-Репідс, [[Мічиган]], у суворому релігійному середовищі і як стипендіат вивчав юриспруденцію в [[Єльський університет|Єльському університеті]]. Після другої світової війни, яку він офіцером провів на авіаносці в Тихому океані, за службу отримавши високі нагороди, Форд пішов в політику. В 1948 році був вибраний в палату представників від 5-го округу в Мічигані, де до 1965 року піднявся до лідера фракції республіканців.

▲Форд увійшов до [[Білий дім|Білого дому]], знаходячись в двояко невигідному положенні. З одного боку, він протистояв в рівній мірі підозрілому і самовпевненому Конгресу, який хотів обмежити повноту влади президента і укріпити контролюючі функції законодавчої влади. З іншого, був першим президентом Сполучених Штатів, що не мав в своєму розпорядженні плебісцитної легітимності, оскільки не був вибраний за списком кандидатів республіканської партії, а за пропозицією Ніксона затверджений в жовтні 1973 року на посаді (замість Спіро Егню, що пішов через афери та хабарництво з посади віце-президента). Більшою мірою, чим інші віце-президенти, які несподівано висувалися на вищу посаду, Форд вважався перехідним президентом, принаймні до тих пір, поки в результаті виборів не придбав власний мандат.