[[Князь]] '''Олександр Федорович Чорторийський''' (*? — †1571) — військовик, державний діяч Великого Князівства Литовського.
Син князя, луцького[[луцьк]]ого [[староста|старости]] [[Федір Михайлович Чорторийський|Федора Михайловича Чорторийського]] та його дружини з князів Сангушків. Перші відомості — 1527 року брав участь у битві з татарами. ЙогоСлужив військова службау тривалавійську до 1542 року, за що отримав повагу короля Сіґізмунда І Старого. З 1542 року облишив військову службу, часто фігурував в записах судів, де розглядались майнові справи. 1547 року з братом [[Чарторийський Іван Федорович|Іваном]] закінчили процедуру поділу спадку батька, отримав Чорторийськ, [[Літовиж]]. Близько 1554 року став [[володимир-Волинський|володимирським]] старостою. Після утворення королем 1566 року з Луцького староства Волинського воєводства, 12 вересня 1566 року став його першим [[Волинські воєводи|воєводою]] (через заслуги власні, батька).
Підтримував у Великому Князвстві Литовському унійну політику короля. Після приєднання Волині до Корони склав присягу на вірність королю Сіґізмунду ІІ Авґусту. Перебував на Люблінському сеймі, [[25 травня]] [[1569]] року отримав від короля підтвердження привілею короля [[Владислав III Варненьчик|Владислава ІІІ ЯгайлаВарненьчика]] від 1442 року, за яким [[Чорторийські]] були родичами Яґеллонів, мали право використовувати герб Погонь. В кінціНаприкінці 1569 року написав заповіт, відійшов від політично-громадських справ. Помер на початку 1571 року.
== Примітки ==
Рядок 8 ⟶ 10:
== Джерела ==
* ''J.Józef Jasnowski.'' Czartoryski Aleksander Fedorowicz (†1571)'' // [[Polski Słownik Biograficzny]].— Kraków, 1937.— t. IV/1, zeszyt 16.— 480 s.— S. 272. {{ref-pl}} S. 272
