Відкрити головне меню

Зміни

доповнення
Викладач на [[Вищі Педагогічні Курси|Вищих Педагогічних Курсах]] у [[Львів|Львові]] (1921—1928), одна з ідеологів українського жіночого руху Західної України та його провідних діячок у 1920—1930-х pp.
 
Голова центральної управи [[Союз Українок|Союзу Українок]] (за її головування він розрісся у сильну всенародну організацію), Українського жіночого конгресу в Станиславові (1934), Світового Союзу Українок<ref>«Світовий союз українок» був створений на з'їзді у Львові 1937 року, але через подальші воєнні події [[СвітовийДруга СоюзСвітова Україноквійна|СвітовогоДругої СоюзуСвітової Україноквійни]] розгорнути працю не вдалося.</ref>, політичної жіночої організації «[[Дружина Княгині Ольги]]»; редактор двотижневика «Жінка» (1935—1939); учасниця і репрезентантка українського жіноцтва на міжнародних жіночих з'їздах. Активна діячка [[УНДО]], посол до [[Сейм Республіки Польща|польського сейму]] (1928—1935, працювала у його комісіях — освітній і закордонних справ).
 
Як делегатка Української Парламентарної Репрезентації захищала в Лізі Націй українські петиції, зокрема в справі т. зв. [[пацифікація|пацифікації]] і голоду в [[УРСР|Радянській Україні]], мала контакти з урядовими і громадськими колами [[Західна Європа|Західної Європи]] і виступала з доповідями на міжнародних з'їздах.
 
Окремі книжки: «Українська дійсність і завдання жінки» (1934), «Західна Україна під більшовиками» (1958), «[[Іван Боско|Дон Боско]]. Людина, педагог, святий» (1963), «Невидимі стигмати» (1970).
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Джерела ==
6903

редагування