Львівська лінгвістична гімназія: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
DixonDBot (обговорення | внесок)
м Додавання/виправлення дати для: Шаблон:Вікіфікувати, Шаблон:Без джерел; косметичні зміни
мНемає опису редагування
Рядок 1:
{{Без джерел|дата=червень 2014}}
{{Вікіфікувати|дата=червень 2014}}
{{Школа
Рядок 20 ⟶ 19:
}}
 
'''Львівська лінгвістична гімназія''' — одна з провідних гімназій міста [[Львів|Львова]], з поглибленнимпоглибленим вивченням іноземних мов. Це була перша дівоча гімназія у [[Галичина|Галичині]], яка була створеннастворена 4 вересня 1906 року за дорученням митрополита УГКЦ [[Андрей (Шептицький)|Андрея Шептицького]]. Будівля знаходиться на вулиці [[Кирило і Мефодій|Кирила і Мефодія]] 17а.
 
== Історія навчального закладу ==
З ініціативи «Клубу Русинок у Львові» вчителям [[Академічна гімназія|Академічної гімназії]] було доручено організувати першу українську дівочу гімназію. Для цього у 1906 р. було створено окремий Комітет під проводом отця Спиридона Кархута. За згодою та за дорученням митрополита УГКЦ Андрея Шептицького ігуменя Володимира Філевич з радістю привітала цю постанову — і 4 вересня 1906 року було урочисто відкрито першу українську приватну дівочу гімназію Сестер Василіанок класичного типу. Її фундатором, невтомним опікуном і натхненником молоді став митрополит Андрей Шептицький Вона стала першою українською жіночою школою в Галичині, бо до неї у Львові існували дві державні гімназії, де вчилися хлопці, і вчительська семінарія для хлопців і дівчат. Гімназія СС Василіянок проіснувала у Львові з 1906 до 1939 років і була однією з найстаріших українських середніх шкіл. Гімназія — це унікальна школа, яка виховала сотні українських дівчат, дала їм глибоку освіту і підготовку до вступу у вузи. Перший учительський колектив очолив о. др. Спиридон Кархут, У гімназії було 5 професорів і одна монахиня. У першому класі разом з підготовчим курсом було 35 учениць. Спочатку приватна гімназія СС Василіянок знаходилась на вулиці Супінського, 21 (тепер це вул. Коцюбинського). Стара споруда гімназії не збереглася. На початку 20-х років була придбана земельна ділянка в районі вул. Длугоша (Розенштрасе, Ломоносова, тепер вул. Кирила і Мефодія), напроти старого ботанічного саду університету. У 1927 р. гімназія перемістилась у новозбудоване приміщення.
В умовах Польської держави (1919–1939) гімназія мала повні публічні права. Це означало, що атестат зрілості (матуру) учениці могли здавати у своїй гімназії. Права випускниць перед вступом були повністю рівними з ученицями державних польських гімназій.
 
Навчалися в гімназії 8 років. З першого гімназійного класу починалось вивчення таких дисциплін: релігії, української, польської та німецької мов, історії України і всесвітньої історії, географії, математики, природознавства, а також рисунку і каліграфії. У старших класах більшу увагу звертали на вивчення класичних мов: грецької і латинської, а також іноземних — німецької і французької. Філософію вивчали у 8-му, випускному класі. Гімназистки повинні були вміти не тільки читати та перекладати твори [[Гомер]]а, [[Софокл]]а, [[Еврипід]]а, [[Аристофан]]а та інших, але й складати власні твори: вірші, оди, привітання, промови найчастіше латинською мовою. Кращі твори виходили друком у видавництві [[Просвіта|«Просвіта»]].
 
Іспит зрілості після успішного закінчення 8-го класу складався з письмової та усної частини. Письмово складали українську, польську, латинську, грецьку мови, математику. Усні предмети здавали по одному на день. Це латинська мова, грецька, українська мова та література, математика, фізика. На першій усній матурі (випускному іспиті), як і на всіх наступних до 1930 року, крім професорів, був присутній митрополит Андрей Шептицький.
Іншу сторінку в історію гімназії внесли 1939–1941 рр. У 1939 році, коли Галичину окупувала Радянська Армія, гімназію СС Василіанок перетворили на середню школу № 4. Директором став завзятий комуніст Павленко. Деякі монахині, вже у світському одязі, продовжували вчителювати, але з часом пішли. Раніше гімназистки звикли розпочинати науку молитвою, приходили до гімназії дещо раніше, щоб встигнути тихенько помолитися, поки прийде вчитель. Тепер новий директор заборонив молитву, власними руками скинув фігуру Матері Божої, яка стояла у кінці коридору, а на її місце поставив статую [[Сталін Йосип Віссаріонович|Сталіна]].
 
З 1954 року гімназія стала школою з поглибленим вивченням англійської мови. У 2006 році СШ № 4 стала Лінгвістичною гімназією.
 
Рядок 36 ⟶ 38:
Гімназія більш ніж сто літ
 
Навчає, ростить і плекає, Й виводить дітей своїх в світ.<br />
 
 
'''Приспів<br />
 
'''Ми гімназисти, ми гімназисти'''
Рядок 49 ⟶ 51:
'''Нас будуть знати довкола!'''
 
'''<br />'''
 
Гімназії славної плем'ям
Рядок 59 ⟶ 61:
'''Приспів'''
 
<br />
 
Гімназію нашу прославим, Досягнемо успіху ми, І будем старанно навчатись, Щоб справжніми стати людьми.<br /><br />
 
 
'''Приспів'''
 
'''<br />
'''
 
Рядок 75 ⟶ 77:
Прославити гідно в віках.
 
<br />
 
'''Приспів'''