Давид II (король Шотландії): відмінності між версіями

Після повернення на батьківщину Давид II намагався поліпшити економічне становище країни та зміцнити королівську владу. Втім у 1363 році Шотландія опинилася на межі банкрутства, була не здатна сплатити залишок викупу за короля. Тому Давид розпочав перемовини з Едуардом III щодо заповіту королівства однуодному з синів англійського короля. Проте у 1364 році парламент Шотландії відкинув цю ідеї. Втім Давид II продовжував перемовини, значно їх затягуючи їх з метою виграти час.

У 1366 році парламент передав у розпорядження короля всі доходи від митних зборів, попередньо підвищивши їх ву 4 рази, водночас було повернуто до королівського домену маєтності, які раніше було передані магнатам. Екстраординарні податки до кінця правління Давида II стали фактично постійними, перетворившись на щорічний податок на прибуток. Велику роль у зборі коштів на сплату викупу зіграли королівські міста Шотландії, що призвело до зростання їхїхнього значення в політичній системі країни і визнаннювизнання міської буржуазії третім станом парламенту. Встановлення миру ізз сусідами дало поштовх до розвитку шотландської торгівлі.

В результаті Давиду II вдалося консолідувати у своїх руках фінансові ресурси, що за розміром не маютьмали прецедентупрецедента в середньовічній Шотландії: доходи короля доходили до 15—20 тисяч фунтів стерлінгів на рік.