Вікіпедія

Печенізький район: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
стильові правлення
Рядок 25:
| адреса =62800, Харківська обл., Печенізький р-н, смт. Печеніги, пров. Богдана Хмельницького, 2, 6-13-68
| веб-сторінка =[http://www.pechenigi-rda.org.ua/]
| голова РДА =Гусаров Олександр Сергійович<ref>Указ [[Президент України|Президента України]] [http://www.president.gov.ua/documents/11042.html «Про призначення О.Гусарова головою Печенізької районної державної адміністрації Харківської області»] від [[15 квітня]] [[2010]] року № &nbsp;239/2010-рп на офіційному Інтернет-представництві [[Президент України|Президента України]]</ref>
| голова ради =Лапко Олексій Васильович
}}
 
'''Печені́зький райо́н''' &nbsp;— адміністративна одиниця на північному сході [[Харківська область|Харківської області]]. [[Адміністративний центр]] &nbsp;— [[смт]]. [[Печеніги (смт)|Печеніги]].
Утворено: вперше &nbsp;— [[31 грудня]] [[1923]], вдруге &nbsp;— [[13 грудня]] [[1991]]. Населення району становить 10 472 (на 1 лютого 2012 року).
 
== Географія ==
 
Печенізький район межує: на заході з [[Чугуївський район|Чугуївським]], на сході з [[Великобурлуцький район|Великобурлуцьким]], на півдні з [[Шевченківський район (Харківська область)|Шевченківським]], на півночі з [[Вовчанський район|Вовчанським]] районами Харківської області.
 
Загальна площа району становить 467,5 км² (1,49 % території Харківської області).
 
Ріки та водоймища займають 5,07 тис. га площі Печенізького району. Територією району протікає 11 річок&nbsp;— [[Сіверський Донець]], [[Великий Бурлук (річка)|Великий Бурлук]], [[Гнилиця (річка)|Гнилиця]], [[Хотомля (річка)|Хотомля]], [[Волоцька Балаклійка]], [[Мокрий Бурлук]], [[Сухий Бурлук]], [[Гнилушка]], [[Величкова]], [[Берестова (притока Орелі)|Берестова]], [[Велика Бабка]].
Найбільша з них&nbsp;— [[Сіверський Донець]].
 
Рядок 44 ⟶ 43:
 
== Історія ==
 
Печеніги, як назва озера на території нинішнього району, вперше згадується в жалуваних грамотах за 1599 і 1616 роки, коли ця місцевість була надана в користування Бєлгородському служивому Маслову «на прокорм», тобто в вигляді оплати за державну службу.
 
Рядок 59 ⟶ 57:
 
=== Радянсько-німецька війна ===
 
В перші дні війни з Печеніг пішло на фронт близько 100 добровольців. Всього на фронтах війни в Радянській армії воювало майже 6-ть тисяч печенізців, в тому числі, 2 тисячі вихідців з смт. Печеніги.
 
Рядок 96 ⟶ 93:
* Першотравневе
* П'ятницьке
Й одне [[селище міського типу]] &nbsp;— Печеніги.
 
== Демографія ==
Чисельність міського населення на території району становить 5,7 тис. ос.; сільського&nbsp;— 5,6 тис. ос. Загальна кількість пенсіонерів, які проживають в районі 3801 ос., або 33,6 % до наявного населення. Щільність населення по району становить 25 ос. на 1 км².▼
 
▲Чисельність міського населення на території району становить 5,7 тис. ос.; сільського&nbsp;— 5,6 тис. ос. Загальна кількість пенсіонерів, які проживають в районі 3801 ос., або 33,6 % до наявного населення. Щільність населення по району становить 25 ос. на 1 км².
 
Рівень народжуваності (на 1 тис. ос. населення)&nbsp;— 6,8 ос. Рівень смертності (на 1 тис. ос. населення)&nbsp;— 22,5 ос.
 
=== Національний склад населення ===
 
{| align="center" class="standard"
|+
Рядок 114 ⟶ 109:
| Українці
| 10 965 ос.
| 92,7 %
|-----
| Росіяни
| 763 ос.
| 6,5 %
|-----
| Білоруси
| 33 ос.
| 0,3 %
|-----
| Інші національності
| 63 ос.
| 0,5 %
|+
|}
 
== Економіка ==
 
=== Сільське господарство ===
Провідною галуззю економіки району є сільське господарство. Питома вага виробництва сільськогосподарської продукції становить 72,8 % від загального обсягу виробництва району. Район спеціалізується в рослинництві (73 %)&nbsp;— на виробництві зернових і технічних культур, в тваринництві&nbsp;— на виробництві молока і м'яса.▼
 
▲Провідною галуззю економіки району є сільське господарство. Питома вага виробництва сільськогосподарської продукції становить 72,8 % від загального обсягу виробництва району. Район спеціалізується в рослинництві (73 %)&nbsp;— на виробництві зернових і технічних культур, в тваринництві&nbsp;— на виробництві молока і м'яса.
 
Площа сільськогосподарських угідь району становить 30,08 тис. га, з яких:
* ріллі&nbsp;— 24,4 тис. га. (81,1 %);
* пасовищ&nbsp;— 3,09 тис. га. (10,3 %);
* сінокосів&nbsp;— 2,6 тис. га. (8,6 %);
 
Ліси й лісонасадження займають 9,1 тис. га.
 
=== Промисловість ===
 
Головним виробником промислової продукції в районі є підприємство ЗАТ «Фінпрофіль». Обсяги зовнішньоторговельного обороту за 2004 рік склали 11,2&nbsp;млн грн., що у 2,3 рази більше ніж у 2003 році.
 
Рядок 161 ⟶ 153:
Джерелом економічного росту району є малий та середній бізнес. В районі створюються всі необхідні умови для реалізації підприємницької ініціативи. Асортимент товарів, робіт та послуг, що надаються підприємцями району різноманітні: роздрібна торгівля товарами народного споживання, будівництво, переробка сільськогосподарської продукції, побутові та транспортні послуги, громадське харчування, операції з нерухомістю тощо.
 
Збільшується кількість суб'єктів підприємницької діяльності. Станом на 01.01.2005 року в районі функціонувало 43 малих підприємств. Їх кількість збільшилась на 19 % проти попереднього року.
 
В районі зареєстровано 176 фізичних осіб, що займаються підприємницькою діяльністю, що на 12 % більше, ніж у 2004 році.
 
На малих підприємствах зайнято 358 осіб. Всього в малому бізнесі працює 695 чоловік, що становить 12 % чисельності населення працездатного віку.
 
Серед підприємців району, що роблять вагомий внесок у здійснення економічної реформи та розв'язання соціальних проблем краю&nbsp;— ТОВ «Берест», очолюване Протопоповою К. Е.
 
== Освіта ==
Рядок 174 ⟶ 166:
* Артемівський НВК ЗОШ І-ІІІ ступенів;
* Новобурлуцький НВК ЗОШ І-ІІІ ступенів;
* Печенізький НВК "«ДНЗ-ЗОШ І-ІІ ступенів"»;
* Кицівська ЗОШ І ступеня;
* Новокомсомольська ЗОШ І ступеня;
Рядок 185 ⟶ 177:
 
== Медицина ==
 
В районі приймає пацієнтів Печенізька центральна районна лікарня, Мартівська і Артемівська амбулаторії сімейної медицини й розвинута мережа фельдшерсько-акушерських пунктів: Борщівський, Гарашківський, Новобурлуцький, Новокомсомольський, П'ятницькій і Кицівський.
 
== Культура ==
 
В районі працює Печенізька централізована бібліотечна система, дитяча районна бібліотека та мережа сільських бібліотек-філій.
 
Рядок 199 ⟶ 189:
 
== Спорт ==
 
В районі функціонує 5 спортивних залів і 8 обладнаних футбольних полів, в тому числі одне футбольне поле із штучним покриттям.
 
Рядок 205 ⟶ 194:
 
== Релігія ==
 
На даний час в Печенізькому районі діє 5 релігійних громад:
* євангельських християн-баптистів&nbsp;— 3;
Рядок 212 ⟶ 200:
 
== Туризм ==
 
Район має великий природний потенціал для розвитку туристичного та рекреаційного бізнесу. Від його реалізації Печенізький район отримає додаткові надходження до місцевого бюджету для створення нових робочих місць й розширення асортименту туристичних послуг.
 
Рядок 244 ⟶ 231:
 
=== Інженерні пам'ятки ===
Печенізьке водосховище &nbsp;— розташоване на території Печенізького та Вовчанського районів Харківської області та призначене для питного і технічного водопостачання міста Харкова. Берег Печенізького водоймища&nbsp;— курортна зона. Тут розміщені чисельні бази відпочинку.▼
 
▲Печенізьке водосховище — розташоване на території Печенізького та Вовчанського районів Харківської області та призначене для питного і технічного водопостачання міста Харкова. Берег Печенізького водоймища&nbsp;— курортна зона. Тут розміщені чисельні бази відпочинку.
 
=== Пам'ятки археології ===
Рядок 252 ⟶ 238:
* Кургани (4), (ІІІ тис. до н.&nbsp;е.&nbsp;— І тис. н.&nbsp;е.) с. Артемівка.
* Кургани (40), (ІІІ тис. до н.&nbsp;е.&nbsp;— І тис. н.&nbsp;е.) с. Артемівка.
* Поселення неолітичної доби (V-IVV–IV тис. до н.&nbsp;е.) с. Кицівка.
* Поселення салтівської культури (VIII-X VIII–X&nbsp;ст.&nbsp;н.&nbsp;е.) с. Мартове.
* Кургани (9) (ІІІ тис. до н.&nbsp;е.&nbsp;— І тис.н.&nbsp;е.) с. Мартове.
* Кургани (18) (ІІІ тис. до н.&nbsp;е.&nbsp;— І тис.н.&nbsp;е.) с. Новий Бурлук.
Рядок 261 ⟶ 247:
 
== Видатні особистості ==
 
* [[Генрик Семирадський]] (24.10. 1843&nbsp;р.&nbsp;— 23.08. 1902&nbsp;р.)&nbsp;— [[художник]]. Народився в с. Новобєлгород (нині смт. [[Печеніги (смт)|Печеніги]]).
* [[Джигурда Ольга Петрівна]] (07.12. 1901&nbsp;— 10.12. 1986)&nbsp;— письменниця, заслужений лікар УРСР, член спілки письменників. Народилася у смт. Печеніги.
Рядок 274 ⟶ 259:
* Білоконь Кузьма Филимонович&nbsp;— льотчик -штурмовик, народився в с. Юрченкове;
* Зінченко Никифор Миколайович&nbsp;— артилерист, народився на хуторі Чернецькому;
* [[Камишев Іван Павлович|Камишев Іван Павлович]]&nbsp;— кулеметник, народився в с. Артемівка;
* Козаков Олександр Федорович&nbsp;— сапер&nbsp;— розвідник, народився в смт. Печеніги;
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Печенізький_район