Японське ім'я: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Abaуо (обговорення | внесок)
Abaуо (обговорення | внесок)
Рядок 19:
 
'''(І) родові'''<ref name="С. 841" />
# прізвище (【家名】 ''камей''; 【名字, 苗字】 ''мьоджі'')<ref name="С. 841" />; Наприклад: [[Ода Нобунаґа|'''Ода''' Нобунаґа]].
# ім’я династії (【氏名】 ''шімей'' / ''уджі-на'')<ref name="С. 841" /> — прізвище висхідного роду, пращура дому; Наприклад: '''Фуджівара''' Ода Нобунаґа
'''(ІІ) особисті'''<ref name="С. 841" />
*(1)# дитяче ім’я (【幼名】 ''йомьо / осана-на'')<ref name="С. 841" /> — використовувалося до церемонії повноліття (до 6-12 років)<ref name="С. 841" />.
:::Дитячі імена, зазвичай, мали закінчення: 【丸】 ''–мару''; 【法師】 ''–хоші, -боші, -поші''; 【千代】 ''–чійо'' тощо<ref name="С. 841" />.
:::Наприклад: ''Ушівака-'''мару''''' 【牛若丸】, ''Іссун-'''боші''''' 【一寸法師】, ''Таке-'''чійо''''' 【竹千代】<ref name="С. 841" />.
 
*(2)# звичайне або тимчасове ім’я (кемьō / карі-на) — використовулося після церемонії повноліття як неофіційне популярне прізвисько й часто закінчувалося на: –рō, – хей/бей або –емон; Наприклад: Та'''рō''', Джі'''рō''', Сабу'''рō''', Се'''бей''', Та'''хей''', Хей'''дзаемон''', У'''емон'''.
*(3)# власне особисте або справжнє ім’я (джіцумьō) — використовувалося після цермонії повноліття як офіційне й складалося з двох ієрогліфів, кожен із яких позначав одно- або двоскладове слово (Нобутада, Таданобу, Масатора, Йошімото тощо).
Напркилад, дитячим іменем Оди Нобунаґи було '''Кіппōші''', звичайним неофіційним – '''Сабурō''', а власним офіційним – '''Нобунаґа'''.
*(4)# чернече або буддистське ім’я (хōмьō) — при прийнятті черенечих обіниць (після відставки або внаслідок якихось потрясінь – смерті родича, поразки у бою тощо) або після смерті (згідно з традицією усіх померлих називали за буддистськими іменами)
*(5)# хрещенне ім’я, яке людина приймала після хрещення
*(6)# псевдо (ґō), прізвисько (адана) — використовували люди мистецтв, науковці, літератори.
'''(ІІІ) титулярні''' або посадові імена (каммьō / каммей) — утворені від назв титулів і посад чиновників середньої ланки у імператорському уряді VIII – X ст. (наприлклад, Бінґо-но-камі – голова провінції Бінґо, Ямато-но-камі – голова провінції Ямато, Шюрі-но-суке – віце-голова відділу ремонту, Сама-но-суке – віце-голова відділу Лівих конюшень тощо). Переважна більшість носіїв цих імен ніколи не займала відповідних посад, але користувалася титулами самовільно, без дозволу імпреторського уряду, вважаючи їх почесними і передаючи своїм нащадкам у спадок.