Близько 1533 року, коли[Жан Кальвін] повернувсяповертається в до [Париж]у, напруженість зростає між гуманістичними релігійними реформаторами Колеж-Роялю і консервативними старшими викладачами. Коледж де Рояль пізніше став Колеж де Франс і зрештою Паризьким університет або Сорбонною. Ніколас Коп, один з реформаторів, був обраний ректором університету, хоча установа в цілому засудила Мартіна Лютера. На День Всіх Святих, 1 листопада 1533 Ніколас виступив з вітальною промовою, в якій він показав себе як в симпатика Лютера. Коп обговорили необхідність реформування та оновлення в Римсько-католицької церкві і підкреслив відмінності між Блаженством Євангелій, богослов'я і практики в Римсько-католицькій церкві, попереднї контрреформації. Пізніше він вступив у контакт з реформаторами в Страсбурзі і Людовіком Карінусом, якого він знав добре в Парижі.
Промова ж Копа викликала бурхливу реакцію з боку викладацького складу, більшість з якого засудило його як єретика. Протягом усього лише двох днів, 3 листопада 1533 два францисканці подали скаргу до Parlement де Парі проти Копа за єресь. Ніколас Коп постав перед Parlementом і був змушений тікати. Він вибіг з таємниці і прибувв Базелі. Кальвін, як залучений в в злочин, був сам змушений ховатися весь наступний рік.
