Лінія електропередачі: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Divega (обговорення | внесок) |
Shukach (обговорення | внесок) м граматичні уточнення, а також формулювання Мітки: перше редагування Візуальний редактор |
||
Рядок 30:
* Поперечної [[електропровідність|провідності]].
Найточнішим представленням лінії є врахування одиничних параметрів, розподілених по всій довжині лінії. Однак практично для рівнів напруги до 330 кВ при довжині до 300 км, що використовуються на сьогодні, достатнім є використання П-подібної схеми заміщення з нерозподіленими параметрами. Фактична похибка при використанні цієї схеми є несуттєвою та фактично не впливає на результат.
'''Зміст фізичних параметрів'''
* Активний опір — параметр описує опір металевого провідника, з якого виконана лінія.
* Реактивний опір — величина, що виникає під дією [[Електрорушійна сила|ЕРС]] самоіндукції та ЕРС взаємоіднукції, що протидіє самоіндукції. Залежить у значній мірі від розташування фаз (
* Активна провідність — величина, що обумовлюється втратами активної енергії через недосконалість ізоляції та на коронний розряд. Фактично може не враховуватись за нормальної вологості в мережах до 110 кВ та за будь-яких умов для мереж напругою менше 35 кВ через незначну величину.
* Ємнісна провідність — величина, що виникає як ємність між фазами та між фазою та землею. Ємність кабельних ліній є більшою через близькість фаз між собою та наявність металевих екранів. Не враховується у ПЛ 35 кВ та нижче.
Усі ці параметри, з огляду на стандартизацію матеріалів (алюміній або мідь), перерізів проводів та опор (зокрема стандартизоване розташування провідників відносно землі та один відносно одного), можуть бути знайдені у таблицях вже розраховані на певну довжину, як правило на 1 чи 100 км<ref>наприклад у «Справочник по проектированию электроэнергетических систем»</ref>.
Окремої уваги потребують сталеві проводи, у яких реактивний опір змінюється в залежності від
== В Україні ==
| |||