Свято-Миколаївський пустельний Самарський чоловічий монастир УПЦ (МП): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Arlot (обговорення | внесок) м →Після руйнування Січі: оформлення |
Arlot (обговорення | внесок) м →Репресії з боку Російської влади: доповнення |
||
Рядок 52:
Російські війська оточили обитель, захопили багатьох монахів, піддали їх тортурам і допитам<ref name="javir1"></ref>.
Гетьман І. Мазепа готувався помститися й непокірним запорожцям, однак 1690 року в околицях Самарського монастиря спалахнув страшний мор, так звана зухвала смерть, а потім усе Запоріжжя перенесло спустошливий наліт [[Сарана|сарани]]. Навколишні землі на кілька років опустіли, обезлюдів і козацький монастир. <ref name="javir1"></ref>
Для монастиря настали важкі часи. У 1690 р. він геть спорожнів, «братские келии были без жильцов и церковь стояла без пения».
В цьому ж році монастир прийнято під опіку Києво-Межигірського монастиря, але вже не було можливості в такі тяжкі для всього Запоріжжя часи виправити і відновити в обителі монастирський лад.<ref name="feod1">5.Феодосий (Макаревский). Самарський Екатеринославской епархии Пустинно-Николаевский монастырь // Скалозуб Ю. История Екатеринославской епархии 1775–1917 годы. — Днепропетровск: «Січ», 2001. — С.207.</ref>
|