Сухорський Андрій Петрович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м стильові правлення за допомогою AWB
Kvandr (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 2:
{{Вікіфікувати|дата=Травень 2006}}
 
'''Сухо́рський Андрі́й''' (* 1 серпня [[1929]], с. [[Вілька]] ([[Лемківщина]]) - [[Лемки|лемківський]] майстер дерев'яної об'ємної різьби.
'''Сухо́рський Андрі́й''' (* 1 серпня [[1929]]), майстер різьби на дереві, родом з с. [[Вілька]] ([[Лемківщина]]); з 1948 працює на Львівському художньо-виробничому комбінаті; різьблення навчився від свого батька Петра і М. Орисика. Скульптура малих форм («Собаки напали», 1949, «Юна гусятниця», 1959, «Кобзар», 1964, «Господар Верховини», 1969). Праці С. зберігаються в музеях Києва, Львова і Москви.
 
Різьблення навчився від свого батька Петра і М.Орисика.
У 1945 році з родиною виселений в Україну (с. Почмайстрівка Підгаєцького району на Тернопільщини). З 1948 р. живе у Львові. Працював в Художньому фонді. Вже ранні роботи (до 1949) «Орел», «Коваль», «Верблюд», «Дід і собака» були високо оцінені. Після 1949 року створив композиції «Бідняк з плугом» «Повернення з війни», «[[Лемко]]», «Лемківські музики», «Прикордонники» і ряд інших.
 
[[1945]] - з родиною виселений на територію [[УРСР]] (с. Почмайстрівка [[Підгаєцький район|Підгаєцького району]] на Тернопільщини).
 
З [[1948]] живе у Львові, працював на Львівському художньо-виробничому комбінаті.
 
У 1945 році з родиною виселений в Україну (с. Почмайстрівка Підгаєцького району на Тернопільщини). З 1948 р. живе у Львові. Працював в Художньому фонді. Вже ранні роботи (до 1949) «Орел», «Коваль», «Верблюд», «Дід і собака» були високо оцінені. Після 1949 року створив композиції «Бідняк з плугом», «Повернення з війни», «[[Лемко]]», «Лемківські музики», «Прикордонники» і ряд інших. Скульптура малих форм: «Собаки напали» (1949), «Юна гусятниця» (1959), «Кобзар» (1964), «Господар Верховини» (1969).
 
Праці зберігаються в музеях Києва, Львова і Москви.
 
Багато тематично його Шевченкіана, яку започаткував твором «Мені тринадцятий минало» (1951) і повторив у кількох варіантах. У 1956-64 роках створив «Наймичку», «Малого Тараса», «Гайдамаків», «Ой три шляхи широкії», «Перебендю». До 170-річного ювілею Т. Шевченка (1984) створив кілька скульптурних портретів Шевченка, два варіанти «Кобзаря» та інші вироби з персонажами його творів. Разом із сином Богданом — теж талановитим різьбярем — створив кілька високохудожніх виробів до 175-річчя від дня народження Т.Шевченка (1989).
Рядок 32 ⟶ 40:
[[Категорія:Лемки]]
[[Категорія:Українські різьбярі]]
[[Категорія:Скульптори Львова]]
[[Категорія:Заслужені майстри народної творчості України]]