Медвинське повстання: відмінності між версіями

Того ж дня селяни проголосили республіку і для її оборони довкола села прикопали борони догори гостряками. Були впевнені, що протримаються кілька місяців, а там, мовляв, надійде підмога з сусідніх сіл і підійде військо [[Петлюра Симон Васильович|Петлюри]]…

З навколишніх сіл&nbsp;— [[Дмитренки (Богуславський район)|Дмитренок]], [[Гута (Богуславський район)|Гути]], [[Хижинці (Лисянський район)|Хиженець]], [[Боярка (Лисянський район)|Боярки]] прибували невеликі загони вояків. Повстанці робили «вилазки» в найближчі населені пункти&nbsp;— [[Лука (Таращанський район)|Луку]], [[Ківшовата|Ківшовату]], [[Бране Поле]], [[Вільховець (Богуславський район)|Вільховець]], [[Стеблів]]. Знищували мобілізаційні картки, забирали хліб продрозгортки. <ref>ДАКО. Ф.р.1, оп. 1, од. зб. 70, ст. 101.</ref>

 

[[Файл:Denysenko Y H.jpg|thumb|ліворуч|200px|[[Денисенко Яків Гордійович|Яків Денисенко]]&nbsp;— учасник антибільшовицького повстання в Медвині з дружиною Гафією Михайлівною.]]Після розвідки в село заскочив кінний загін. Нападники спалили Успенську церкву, пограбували кілька обійсть і вбили двох господарів. Після перестрілки відступили. <ref>ДАКО. Ф.р.1, оп. 1, од. зб. 70, ст. 101.</ref> Майже щодня кількасот більшовиків з кулеметами наступали на село. Повстанська розвідка вчасно повідомляла про це, у церквах били в дзвони, селяни кидали роботу й бігли боронитися, переважно з косами й вилами. Селяни героїчно захищали своє село від місцевих більшовицьких груп, лише кадрова дивізія зламала опір селян і оволоділа селом. [[10 жовтня]]&nbsp;— [[13 жовтня]] [[1920]]&nbsp;р. закінчилась операція оточення Медвинської республіки. [[Медвин]] був підпалений, згоріло біля 600 хат, захоплений повстанський прапор. Вцілілі загони повстанців відступили до лісу.