Лиманський район (Донецька область): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Kossa b (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Syvolap (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 42:
Район по праву називають ''Донецькою Швейцарією''. Річка Сіверський Донець, велика кількість хвойних лісів, блакитних водоймищ, притягує не лише відпочиваючих та любителів тихого полювання — грибників, але й справжніх мисливців.
У лісах можна виявити понад 30 видів корисних рослин, тваринний світ представлений дикими кабанами, оленями, лисицями, зайцями, іноді з'являються вовки. Під землею Лиманщини — найбагатші запаси як мінеральних лікувальних, так і столових, здобутих з
Красний Лиман має потужний залізничний вузол, іменований як ''Північні ворота Донбасу'', а сусідство зі значними промисловими центрами [[Слов'янськ]]ом та [[Сіверодонецьк]]ом робить його привабливим до торгівлі.
Рядок 73:
Історично місто виникло у 1667 році як поселення біля сторожових башт, розташованих уздовж річки Сіверський Донець. Основними укріпленими спорудами були фортеця Тор, зараз м. Слов'янськ, а допоміжні оглядові вежі з частиною підсобного господарства були прообразом сучасного міста Красний Лиман. В 1667 році Московський цар Олексій Федорович видав Указ, який проголошував: «… Указом сиим лета 1667-го повелеваю вольным казакам на Лиман-слободе жить, земли сии от бусурмана-ворога охранять, промыслы, ремесла всяческие развивать».
Засновником міста вважається ізюмський полковник Яків Степанович
Наші славні предки-козаки входили до складу Ізюмського полку. 18 лютого 1825 року Лиман був перетворений у воєнне поселення, а з 1857 року мешканців перевели до розряду державних селян.
| |||