Лутугинський район: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Dimant (обговорення | внесок) |
KuRaG (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 9:
| регіон = [[Луганська область]]
| код КОАТУУ = 4422200000
| утворений = [[1965]]
| населення = {{зменшення}} {{Населення районів Луганської області|Лутугинський}}
| площа = 1057
Рядок 29:
}}
'''Луту́гинський райо́н''' —
Початок нинішньому місту поклало будівництво першого в Росії чавуноливарного заводу з виробництва валків, розпочате в 1896 році бельгійським акціонерним товариством. Дешеву робочу силу будівництву постачали ближні села Успенка і Коноплянівка. У 1897 році були споруджені дерев'яні бараки для селян, що приїхали на роботу з Орловської та Курської губерній. Декілька кам'яних будинків склали Адміністративну колону, де мешкали спеціалісти-іноземці та керівники заводу. Так утворилося невелике, спочатку безіменне селище. В 1914 році, коли була збудована залізнична станція, селище на правому березі річки Вільхівка одержало назву Шмідтівка. Селище входило до складу Успенської волості Славяносербського повіту Катеринославської губернії. Проживало в ньому 1200 чоловік.▼
== Географія ==
У 1925 році Шмідтівка була перейменована на честь видатного дослідника Донбасу геолога Леоніда Івановича Лутугина.▼
1,057 тис. км², 4,0% від території Луганської області, 15 місце серед районів області▼
Відстань від Лутугине до Луганська▼
У 1945 році до Лутугинського району (а також до [[Новоайдарський район|Новоайдарського]] і [[Міловський район|Міловського районів]]) із земель, що після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] відійшли до [[Польща|Польщі]], [[Депортації західноукраїнського населення з земель, що відійшли до Польщі|«добровільно-примусово» переселили]] [[лемки|лемків]]. Найбільше на Луганщині їх мешкає в селі [[Переможне (Лутугинський район)|Переможне]].<ref>[http://www.umoloda.kiev.ua/regions/55/175/0/19490/ Лемки Луганщини]</ref>.▼
* залізницею 22 км▼
* шосейними дорогами 22 км▼
Район розташований в Донецькій південно—степовій фізико-географічній провінції.▼
12 листопада 1965 року селище Лутугине одержало статус міста. Тоді ж воно стало центром адміністративного району.▼
Територією району протікають річки Лугань (на північній межі району) та її притоки Біла та Вільхова, Луганчик, Велика Кам'янка (притока Сіверського Дінця).▼
Поверхня північної частини — хвиляста рівнина (висота 50-100 м), центральної і південної — підвищена хвиляста, хвилясто-пасмова лісова рівнина (висота 250–300 м), дуже розчленована.▼
Середньорічні температури: (+) 9,4 °C, літня — (+)22 °C, зимова — (-)6,8 °C. Кількість опадів — 464 мм на рік.▼
Основні типи ґрунтів — [[чорноземи]] звичайні середньогумусні (30,7% площі району). Природна [[рослинність]] (різнотравно-типчаково-ковилова) збереглась лише на схилах балок, пасом. [[Ліс]]и ([[дуб]], [[ясен]], [[берест (дерево)|берест]], [[липа]], [[груша дика]]) [[байрачні ліси|байрачного типу]], розташовані в основному в [[балка (рельєф)|балках]]. Площа лісів і лісових насаджень 6,9 тис. га. У районі — 5 пам'яток природи місцевого значення.
Рядок 47 ⟶ 53:
На території району широко розповсюджені поклади [[пісковик]]ів, [[вапняк]]ів, [[мергель|мергелів]], [[суглинки|суглинків]], [[пісок|пісків]], які використовуються як природні [[будівельні матеріали]] та як сировина для їх виготовлення (ВАТ «Успенський кар'єр» та ВАТ «Георгіївський завод» будівельних матеріалів).
Загальна земельна площа — 105,7 тис.га, у тому числі: сільськогосподарські угіддя — 70,3 тис.га, із них: рілля — 71,5 тис.га. Ліси і інші лісовкриті площі — 9,1 тис.га.
== Історія ==
▲Початок нинішньому місту поклало будівництво першого в Росії чавуноливарного заводу з виробництва валків, розпочате в 1896 році бельгійським акціонерним товариством. Дешеву робочу силу будівництву постачали ближні села Успенка і Коноплянівка. У 1897 році були споруджені дерев'яні бараки для селян, що приїхали на роботу з Орловської та Курської губерній. Декілька кам'яних будинків склали Адміністративну колону, де мешкали спеціалісти-іноземці та керівники заводу. Так утворилося невелике, спочатку безіменне селище. В 1914 році, коли була збудована залізнична станція, селище на правому березі річки Вільхівка одержало назву Шмідтівка. Селище входило до складу Успенської волості Славяносербського повіту Катеринославської губернії. Проживало в ньому 1200 чоловік.
▲У 1925 році Шмідтівка була перейменована на честь видатного дослідника Донбасу геолога Леоніда Івановича Лутугина.
▲У 1945 році до Лутугинського району (а також до [[Новоайдарський район|Новоайдарського]] і [[Міловський район|Міловського районів]]) із земель, що після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] відійшли до [[Польща|Польщі]], [[Депортації західноукраїнського населення з земель, що відійшли до Польщі|«добровільно-примусово» переселили]] [[лемки|лемків]]. Найбільше на Луганщині їх мешкає в селі [[Переможне (Лутугинський район)|Переможне]].<ref>[http://www.umoloda.kiev.ua/regions/55/175/0/19490/ Лемки Луганщини]</ref>.
Структура промислового виробництва (у % до обсягу виробництва району):▼
▲12 листопада 1965 року селище Лутугине одержало статус міста. Тоді ж воно стало центром адміністративного району.
== Адміністративний устрій ==
{{main|Адміністративний устрій Лутугинського району}}
Адміністративно-територіально район поділяється на 8 [[селищна рада|селищних рад]] та 8 [[Сільська рада|сільських рад]], які об'єднують 45 [[населений пункт|населених пунктів]] і підпорядковані [[Лутугинська районна рада|Лутугинській районній раді]]. Адміністративний центр — місто [[Лутугине]]<ref>[http://static.rada.gov.ua/zakon/new/ADM/zmistlug.html Адміністративно-територіальний устрій Лутугинського району] на сайті [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]</ref>.
== Населення ==▼
Станом на 01.01.2005 р.▼
наявне населення — 71,6 тис. осіб, або 2,9% від населення Луганської області, 2 місце серед районів області.▼
у тому числі:▼
* міського — 52,1 тис.осіб;▼
* сільського — 19,5 тис.осіб.▼
== Економіка ==
▲Структура промислового виробництва (у % до обсягу виробництва району): Добувна промисловість 47,8
* видобування енергетичних матеріалів 47,3
* видобування неенергетичних матеріалів 0,5
Рядок 72 ⟶ 91:
Всього в районі експлуатується 250 км газових мереж. Газифіковано 12 населених пунктів, 10,5 тис. будинків та квартир.
▲1,057 тис. км², 4,0% від території Луганської області, 15 місце серед районів області
▲Відстань від Лутугине до Луганська
▲* залізницею 22 км
▲* шосейними дорогами 22 км
▲Район розташований в Донецькій південно—степовій фізико-географічній провінції.
▲Територією району протікають річки Лугань (на північній межі району) та її притоки Біла та Вільхова, Луганчик, Велика Кам'янка (притока Сіверського Дінця).
▲Поверхня північної частини — хвиляста рівнина (висота 50-100 м), центральної і південної — підвищена хвиляста, хвилясто-пасмова лісова рівнина (висота 250–300 м), дуже розчленована.
▲Середньорічні температури: (+) 9,4 °C, літня — (+)22 °C, зимова — (-)6,8 °C. Кількість опадів — 464 мм на рік.
▲== Населення ==
▲Станом на 01.01.2005 р.
▲наявне населення — 71,6 тис. осіб, або 2,9% від населення Луганської області, 2 місце серед районів області.
▲у тому числі:
▲* міського — 52,1 тис.осіб;
▲* сільського — 19,5 тис.осіб.
== Природно-заповідний фонд ==
| |||