Європейська площа (Київ): відмінності між версіями

На місці, де нині стоїть палац мистецтв «Український дім», за проектом [[Меленський Андрій Іванович|Андрія Меленського]] у 1801–1803 роках (за іншими даними  — 1806 року) було споруджено будівлю [[Перший міський театр (Київ)|першого Міського театру]], після чого площу почали іменувати ''Театральною''. Приблизно в той самий час прилеглі ділянки були нарізані під приватну забудову.

Також Андрієм Меленським було покращено [[Транспортний засіб|транспортне]] [[сполучення]] між окремими частинами міста, зокрема між його економічним центром  — [[Поділ (Київ)|Подолом]] і [[Печерськ]]ом з його [[Фортеця|Фортецею]] та [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерською лаврою]]. З цією метою через верхню частину [[Хрещатик]]а (сучасну Європейську площу) було прокладено широку [[Шосе|трасу]] від [[Поштова площа (Київ)|Поштової площі]], яка відповідала напрямку нинішніх [[Володимирський узвіз (Київ)|Володимирського узвозу]], [[Вулиця Грушевського (Київ)|Грушевського вулиці]]. Інша вулиця ([[Хрещатик|Хрещатицька]]) вела у бік сіл в заплаві річки [[Либідь]]. У 30-х роках XIX століття поблизу площі закладено [[парк]] [[Володимирська гірка]].

У [[1851]] році будівлю театру розібрали як аварійну, а замість театру за проектом архітектора [[Беретті Олександр Вікентійович|О.  В.  Беретті]] було збудовано [[Готель «Європа» (Київ)|готель «Європа»]]. З побудовою готелю площа також змінила назву на ''Європейську''.

Але це напівофіційне ім'я проіснувало недовго: у [[Перейменування вулиць у КиєвіКиєва (1869)|1869]] році площа дістала назву ''Царська (Царя визволителя)'' ({{lang-ru|Царская [Царя освободителя]}}){{рвкмр2|1869}}, на честь російського імператора [[Олександр ІІ (російський імператор)|Олександра ІІ]]. На площі планувалося спорудити [[Залізна каплиця (Київ)|каплицю]] в пам'ять про врятування [[Олександр ІІ (російський імператор)|царя Олександра ІІ]], на якого [[1866]] року було вчинено невдалий замах.

До кінця XIX століття на площі з'явлися дві значні будівлі  — [[Купецьке зібрання (Київ)|Купецьке зібрання]] (побудовано 1882 року за проектом архітектора В.  М.  Ніколаєва, зараз на місці цієї будівлі ''[[Національна філармонія України]]'') та [[будинок Слав'янського]]. Будинок Слав'янського споруджено на межі [[XIX]]–[[XX]]  ст. у модному тоді псевдоруському [[Стиль|стилі]]. Його будівництво ініціював співак і хормейстер Д.  О.  Агренєв. Поруч було збудовано дерев'яний [[Павільйон|павільйончик]], навколо якого пролягало кільце трамвайного маршруту. Європейська площа знаменита також тим, що саме тут у [[1892]] році вперше в [[Російська імперія|Російській імперії]] почався регулярний рух електричного трамвая. Ця історична [[Трамвай|трамвайна]] [[лінія]] проіснувала тут 85 років. У [[1977]] році вона була розібрана. 1910 року біля Європейської площі, на початку [[Вулиця Михайла Грушевського (Київ)|вулиці Михайла Грушевського]] збудовано нове приміщення Міської бібліотеки. Наступного року в ознаменування 50-річчя скасування кріпацтва на Європейській площі, праворуч від [[Купецьке зібрання (Київ)|Купецького зібрання]], встановлено пам'ятник імператору [[Пам'ятник Олександру II (Київ)|пам'ятник Олександру ІІ]] зі скульптурними групами по боках роботи італійського зодчого Е.  Ксіменеса, знесений [[Більшовики|більшовиками]] вже через 8 років, у [[1919]] році. [[Фонтан]] «Іван» було перенесено та замінено [[Київські серійні фонтани|іншим]], з клумбою навколо нього. В перші роки [[Радянська влада|радянської влади]] [[Купецьке зібрання (Київ)|будинок Купецького зібрання]] перетворено на «Пролетарський будинок мистецтв».

У [[1961]] році площа перейменована на честь ''[[ВЛКСМ|Ленінського Комсомолу]]''{{рвкмр2|2145}}. Чергові зміни площа зазнала у 1970-х роках. Було зруйновано колишній готель «Європейський» та понівечено схил Володимирської гірки, щоб на цьому місці звести приміщення для музею [[Ленін Володимир Ілліч|В.  І.  Леніна]]. Тепер в цій споруді розміщується палац мистецтв «[[Український дім]]».

Значення і неповторність площі у всі часи багато в чому визначали мальовничі [[парки]], розміщені на прилеглих схилах [[Дніпро|Дніпра]]. Перший із них, розміром у 20 гектарів, був закладений в [[1741]] році. Сім років пішло на те, щоб у ньому з'явилися [[Алея|алеї]] і [[Пішохідна доріжка|пішохідні доріжки]]. З часом, за рахунок впорядкування [[Схил|схилів]], парк розрісся до 50 [[Гектар|гектарів]]. У 30-х роках [[XIX]]  ст. неподалік був закладений парк «Володимирська гора».