Відмінності між версіями «Польсько-козацько-татарська війна (1666—1671)»

нема опису редагування
}}
 
'''Польсько - — українсько-татарська війна 1666-16711666–1671 років''' - — війна між [[Річ Посполита|Річчю Посполитою]] та васалами [[Османська імперія|Османської імперії]]: [[Гетьманщина|Гетьманщиною]] ([[Правобережна Україна|Правобережною Україною]] на чолі з [[Петро Дорошенко|Петром Дорошенком]]) та [[Кримське ханство|Кримським ханством]].
 
Війна була одним із наслідків [[Російсько-польська війна (1654-1667)|російсько-польської війни 1654-16671654–1667 років]] та прелюдією до [[Польсько-турецька війна 1672-1676|польсько-турецької війни 1672-16761672–1676 років]].
 
== Вступ ==
[[Файл:Doroshenko p.jpg|міні|ліворуч|200пкс|[[Петро Дорошенко]]]]
 
Після походу короля [[Ян Казимир|Яна ІІ Казимира]] на Лівобережжя в [[1663]]-[[1664]] роках, та в результаті громадянської війни, викликаної бажанням впровадити в Речі Посполитій вибори короля ''vivent rege'' (за життя монарха) аристократія [[Кримське ханство|Кримського ханства]] вирішує, що нема сенсу зберігати союз з Річчю Посполитою, і починає думати про можливість захоплення України Кримом. Однак хан [[Мехмед IV Ґерай]] не хотів порушувати союз з Річчю Посполитою, що на початку [[1666]] року призвело до заколоту серед татарської знаті, підтриманого зацікавленим в експансії на терени України великим візиром [[Османська імперія|Османської імперії]] [[Ахмед Кепрюлю|Ахмедом Кепрюлю]]. В березні 1666 року Мехмед IV був замінений на ханстві [[Аділь Ґерай|Адиль Ґераєм]].
 
Від кінця квітня 1666 року уряди [[Московське царство|Московської держави]] й [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] вели між собою в селі Андрусові [[Андрусівський мир|переговори про мир]]. Гетьманові [[Петро Дорошенко|Петрові Дорошенку]] стало відомо, що в [[Московське царство|московського]] уряду був намір зректися претензій до [[Правобережна Україна|Правобережної України]], щоб цією ціною зміцнити своє панування над [[Лівобережна Україна|Лівобережжям]]. [[Петро Дорошенко|Дорошенко]] вирішив ударити на [[Річ Посполита|Річ Посполиту]], щоб примусити її зректися з свого боку [[Правобережна Україна|Правобережної України]] й цим поставити обидві сторони, які [[Андрусівський мир|пертрактували в Андрусові]], перед фактом унезалежнення цієї частини України.
 
== Воєнні дії 1666-16671666–1667 років ==
[[Файл:Brandt Powrot zwyciezcow.jpg|міні|ліворуч|200пкс|[[Юзеф Брандт]],'' Повернення переможців .'']]
Наприкінці 1666 року гетьман Правобережної України [[Петро Дорошенко]] визнав протекцію Криму. У грудні 1666 року козаки П. Дорошенка разом з татарами розбили [[Битва під Браїловим (1666)|під Браїловим]] на Брацлавщині 6-тисячний відділ коронної армії під проводом [[Себастьян Маховський|Себастьяна Маховського]]. Командир польського війська опинився в татарскому полоні. Отже, ще до закінчення польсько-російської війни Україна стала театром нової війни.
 
== Воєнні дії 1671 року ==
Коли [[1670]] року гетьман Дорошенко спробував знову звільнити Правобережну Україну від влади Речі Посполитої, варшавський уряд позбавив його булави та поставив козацьким гетьманом Михайла Ханенка. Хан Адиль Ґерай, що став прибічником союзу з Річчю Посполитою, не питаючи дозволу Туреччини, в травні [[1671]] року уклав угоду з новим гетьманом, і був негайно скинутий з престолу. [[Султан]] [[Мехмед IV]] поставив ханом СелімСеліма Ґерая. Селім вступив в союз з Дорошенком, який мріяв з турецькою допомогою створити єдину і незалежну українську державу. Об'єднавши свої сили з ханом, Дорошенко відновив війну проти Речі Посполитої. У цій ситуації [[Ян III Собеський|Ян Собеський]], маючи тільки 4000 війська, [[20 серпня]] 1671 року знову пішов в похід в Україну. У кінці серпня він розбив козаків та білгородських татарів [[Битва під Брацлавом (1671)|під Брацлавом]]. В кінці жовтня 1671 року Собеський отримав перемогу [[Битва під Кальником (1671)|під Кальником]].
 
Оскільки кримський хан займався в цей час боротьбою з бунтівними [[Черкеси|черкесами]], існувала можливість захоплення всієї Правобережної України, за умови, що на допомогу Собеському прийде король з посполитим рушенням та з литовською армією. Цього не сталося, оскільки [[16 жовтня]] в результаті інтриг особистого ворога Я. Собеського - — [[Великий гетьман литовський|великого гетьмана литовського]] [[Михайло Казимир Пац|Михайла Казимира Паца]] - — литовську армію було розпущено. Король [[Михайло Корибут Вишневецький|Міхал КлорибутКорибут]], знаючи, що Собеський був прибічником французької партії, не хотів давати йому під команду посполите рушення. У цій ситуації Річ Посполита змарнувала перемоги Собеського над татарами й П. Дорошенком.
 
У січні [[1672]] року до Варшави приїхав турецький посол, що привіз султанський указ про проголошення війни проти Речі Посполитої. Османська імперія вирішила напряму взяти під свій контроль Україну, почавши [[Польсько-турецька війна 1672-1676|польсько-турецьку війну 1672-16761672–1676 років]].
 
== Література ==
* [http://history.franko.lviv.ua/yak_r5-2.htm Наталія Яковенко, ''Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII  ст.'' Розділ V. Козацька ера. §  2. Руїна (1658-16861658–1686)--Андрусівське розполовинення]
* Смолій В. А., Степанков В. М. ''Українська національна революція XVII  ст. (1648-1676 1648–1676 рр.)''. - — (Сер. Україна крізь віки) Т.7. - — К.: Альтернативи, 1999. - — 352 с. ISBN 966-7217-26-4
* [http://varnak.psend.com/narys/ch4.html Дмитро Дорошенко ''Нарис історії України'' 1966 Видавництво «Дніпрова хвиля»  — Мюнхен/«ГЛОБУС» КИЇВ 1992 Том 2, розділ 4]
* [http://litopys.org.ua/samovyd/sam.htm ''Літопис Самовидця''. видання підготував Я.  І.  Дзира.  — Київ: «Наукова думка», 1971.  — 208 с]
* [http://litopys.org.ua/grab/hrab.htm ''Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки'' / Пер. із староукр.  — К.: Т-во «Знання» України, 1992,  — 192 с]
* [http://litopys.org.ua/velichko/vel.htm Величко С. В. ''Літопис. Т. 1.'' / Пер. з книжної української мови, вст. стаття, комент. В.  О.  Шевчука; Відп. ред. О.  В.  Мишанич.— К.: Дніпро, 1991.— 371 с.; ''Літопис. Т. 2.'' / Пер. з книжної української мови, комент. В.  О.  Шевчука; Відп. ред. О.  В.  Мишанич.— К.: Дніпро, 1991.— 642 с.]
* Mała Encyklopedia Wojskowa, 1967, Wydanie I
* Paweł Jasienica "«Rzeczpospolita Obojga Narodów — Calamitatis Regnum"», ISBN 83-06-01093-0
* Leszek Podhorodecki, "«Chanat Krymski i jego stosunki z Polską w XV-XVIIIw."», Warszawa 1987, ISBN 83-05-11618-2
* Leszek Podhorodecki, "«Wazowie w Polsce"», Warszawa 1985, ISBN 83-205-3639-1
 
[[Категорія:Польські війни]]
147 673

редагування