Антиномія: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Psheno (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
посилання |
||
Рядок 1:
'''Антино́мія''' ( {{lang-el|αντινομια}} ''проти закону/правила'') — термін [[логіка|логіки]] та [[епістемологія|епістемології]], що означає [[парадокс]] або нерозв'язну суперечність. Антиномія є суперечністю між двома твердженнями, що взаємно виключаються, але визнаються в однаковій мірі істинними (однаково доказовими логічним шляхом). Поняття антиномії зустрічається в [[антична філософія|античній філософії]] і середньовічній [[схоластика|схоластиці]].
[[Кант Іммануїл|Іммануїл Кант]] вважав що коли розум виходить за межі можливого [[досвід]]у, він часто стикатиметься із різноманітними антиноміями, тобто робитиме однаково раціональні але взаємно суперечливі висновки. Раціональне мислення нездатне у цьому випадку встановити істину оскільки тут воно виходитиме поза межі можливого досвіду та стає [[
Часами наводиться точка зору, що антиномії не свідчать про обмеженість можливостей логічного судження. Оскільки висновок про те, що антиномії свідчать про обмеженість логічного судження, є логічним судженням, то будь-яке обмеження на істинність логічного судження передбачає обмеження на висновок про обмеження можливостей логічного судження (що є [[аргументація по самопосиланню|аргументацією по самопосиланню]]). Коротко, ця точка зору стверджує що антиномії є ''само-ізольованим'' явищем, наче окремі розриви у тканині логіки та нездатні поставити під сумнів нічого окрім самих себе.
|