Людовик XIII Справедливий: відмінності між версіями

Після того, як Людовик XIII почав самостійне правління в [[1617]] р. він знаходився під впливом свого фаворита та наставника герцога [[Шарль д'Альбер Люїнь|Люіня]], який був на 23 роки старшим за короля. Королева-мати в 1619 р. тікає з Блуа і піднімає армію проти сина, але повстання було не досить вдалим. Король вирішує помиритися з матір'ю і відповідно до [[Ангулемський договір|Ангулемського договору]] від [[30 квітня]] [[1619]] р. вона отримує [[Шинон]] та [[АнжерАнже]], але без права засідати в [[Королівська рада|Раді]]. Невдоволена своєю роллю [[Марія Медічі]] починає громадянську війну, яка закінчується її поразкою при Понт-де-Се в серпні 1620 р., де король особисто командує своєю армією. Бажаючи все ж досягти примирення з матір'ю Людовик XIII дозволяє їй повернутися у Париж. Але вона ставить йому умову, що готова повернутися лише, якщо в Королівську раду буде введений її тодішній фаворит єпископ Люсонський [[Рішельє Арман Жан дю Плессі|Рішельє]]. На що король погоджується.