Радіохвилі: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Скасування редагування № 14454673 користувача Alex Kushnir (обговорення)
Рядок 1:
'''Радіохви́лі''' &nbsp;— діапазон [[електромагнітна хвиля|електромагнітних хвиль]] з [[довжина|довжиною хвилі]] від 10<sup>-5</sup> до 10<sup>10</sup> [[метр]]а.
 
В експериментах [[Герц Генріх|Герца]] ([[1880]]-ті) вперше були одержані хвилі з довжиною кілька десятків [[сантиметр|сантиметрів]]. В 1895-99 [[Попов Олександр Степанович|О. Попов]] вперше використав радіохвилі для бездротового зв'язку. З розвитком [[радіотехніка|радіотехніки]] розширявся і частотний діапазон хвиль, що можуть бути зґенеровані чи сприйняті радіоапаратурою. В природі існують і природні джерела радіохвиль у всіх частотних діапазонах. Наприклад таким джерелом може бути будь-яке нагріте тіло. Також радіохвилі можуть генеруватися деякими природними явищами ([[блискавка]]) або космічними об'єктами ([[нейтронна зірка|нейтронні зірки]]).
Рядок 10:
Хвилі довжиною 1000—100 м (частота 0,3-3 МГц), так звані [[середні хвилі]] (СХ), вдень сильно поглинаються [[іоносфера|іоносферою]] (верхнім шаром [[Атмосфера Землі|атмосфери]], що має велику концентрацію [[іон]]ів) та швидко слабшають, коли вночі іоносфера їх відбиває. Середні хвилі використовують для [[радіомовлення]], причому вдень можна чути лише близько розташовані станції, а вночі&nbsp;— ще й дуже віддалені.
 
Хвилі довжиною 100-10 м (частота 3-30 МГц), так звані [[короткі хвилі|короткі]] (КХ), надходять до [[антена|антени]] [[приймач]]а, відбиваючись від іоносфери, причому вдень краще відбиваються коротші, а вночі&nbsp;— довші з них. Для таких радіохвиль можна створювати антени передавачів, котрі випромінюють електромагнітну енергію направлено, фокусують її у вузький промінь, і таким чином збільшувати потужність сигналу, що надходить до антени приймача. На коротких хвилях працює більшість станцій [[радіозв'язок|радіозв'язку]] &nbsp;— [[судно]]вих, [[літак]]ових та ін., а також багато станцій радіомовлення.
 
Радіохвилі довжиною 10 м-0,3 мм (частота 30 МГц-1 ТГц), що називаються [[ультракороткі хвилі|ультракороткими]] (УКХ), не відбиваються і не поглинаються іоносферою, а на кшталт світлових променів, пронизують її і відходять у [[космос]]. Тому зв'язок на УКХ можливий лише на таких відстанях, коли антена приймача «бачить» антену передавача, тобто коли немає нічого між антенами, що могло б заступати шлях цим хвилям (гора, будинок, опуклість Землі та ін.). Тому, УКХ використовують в основному для радіорелейного зв'язку, [[телебачення]], супутникового зв'язку, а також в [[радіолокація|радіолокації]].