Жила (геологічне тіло): відмінності між версіями

 

{{text|Кожна жила має початок, кінець, голову і хвіст. Початком називається частина, якою жила починається, а кінцем – частина, якою вона закінчується. Головою називається частина жили, що виходить на земну поверхню, а хвостом – частина, прихована в земних надрах. Гірникам немає потреби розшукувати початок жил, подібно тому як єгипетські фараони шукали витоки Нілу. Досить відкрити яку-небудь частину жили і визначити її напрям, оскільки її початок або кінець вдається виявити тільки в рідкісних випадках. Напрям, в якому голова жили виходить на земну поверхню або її хвіст йде в глибину, визначають по породах підошви і покрівлі, які називають також лежачим і висячим боками13. Жила розташована на лежачому боці, а висячий бік вкриває її. Таким чином, коли ми опускаємося в шахту, частина, до якої ми звернені обличчям, є лежачим боком або сідницею жили, а та частина, до якої ми звернені спиною, – висячим боком. У певному значенні голова жили відповідає лежачому боку, а хвіст – висячому, оскільки якщо лежачий бік жили направлений на південь, голова жили виходить на поверхню в південному напрямку, і, навпаки, висячий бік, завжди розташований протилежно лежачому, направлений на північ. Відповідно, хвіст жили знаходиться в північному напрямі, якщо це похила жила. Сказане справедливе також відносно сходу, заходу, другорядних напрямів і проміжних положень. Жила, що йде в глибину надр, може бути вертикальною, похилою або викривленою. Лежачий бік похилої жили легко відрізняється від висячого боку, чого не можна сказати відносно вертикальної жили. У разі викривлення жили лежачий бік може стати висячим і, навпаки, висячий бік стає лежачим, однак багато які з цих жил знову стають вертикальними або похилими.}}

 

== Див. також ==