Дискретизація: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м недоступне посилання |
Дописання історії |
||
Рядок 4:
Для виробничих задач обробки даних зазвичай потрібно [[Надлишковий код|значно менше інформації]], ніж її надходить від вимірювальних [[датчик]]ів у вигляді безперервного [[Аналоговий сигнал|аналогового сигналу]]. При статистичних [[флюктуація]]х вимірюваних величин і кінцевої [[похибка|похибки]] засобів вимірювань інформація про величину сигналу завжди обмежена. Раціональне виконання дискретизації і квантування початкових даних дає можливість знизити витрати на зберігання і обробку інформації. Використання дискретних сигналів дозволяє застосовувати методи [[кодування]] інформації з можливістю подальшого [[виявлення і виправлення помилок]] при зверненні до збереженої інформації. [[Цифровий сигнал|Цифрова форма сигналів]] полегшує також уніфікацію операцій перетворення інформації на всіх етапах звернення до неї.
І
== Див. також ==
* [[Квантування_(інформатика)]]
==
У першій половині ХХ століття при реєстрації та обробці інформації використовувалися, в основному, вимірювальні прилади та пристрої аналогового типу, що працюють в реальному масштабі часу, при цьому навіть для величин, дискретних в силу своєї природи, застосовувалося перетворення дискретних сигналів в аналогову форму. Положення змінилося з поширенням мікропроцесорної техніки та ЕОМ. Цифрова реєстрація та обробка інформації виявилася більш досконалою і точною, більш універсальною, багатофункціональною і гнучкою. Міць і простота цифрової обробки сигналів настільки переважають над аналоговою, що перетворення аналогових за природою сигналів в цифрову форму давно стало виробничим стандартом.
Під дискретизацією сигналів розуміють перетворення функцій безперервних змінних у функції дискретних змінних, за якими вихідні безперервні функції можуть бути відновлені з заданою точністю. Роль дискретних відліків виконують, як правило, квантовані значення функцій в дискретної шкалою координат. Під квантуванням розуміють перетворення неперервної за значеннями величини у величину з дискретною шкалою значень з кінцевого безлічі дозволених, які називають рівнями квантування. Якщо рівні квантування нумеровані, то результатом перетворення є число, яке може бути виражене у будь-який числовий системі. Округлення з певною розрядністю миттєвих значень неперервної аналогової величини з рівномірним кроком по аргументу є найпростішим випадком дискретизації і квантування сигналів при їх перетворенні в цифрові сигнали.
Для виробничих завдань обробки даних зазвичай потрібно значно менше інформації, ніж її надходить від вимірювальних датчиків у вигляді безперервного аналогового сигналу. При статистичних флуктуації вимірюваних величин і кінцевої похибки засобів вимірювань інформація про величину сигналу завжди обмежена. Раціональне виконання дискретизації і квантування вихідних даних дає можливість знизити витрати на зберігання і обробку інформації. Використання цифрових сигналів дозволяє застосовувати методи кодування інформації з можливістю подальшого виявлення та виправлення помилок при зверненні інформації. Цифрова форма сигналів полегшує також уніфікацію операцій перетворення інформації на всіх етапах її обігу.[[Категорія:Дискретна математика]]
[[Категорія:Вимірювання]]
[[Категорія:Обробка сигналів]]
| |||