Коломийський район (1940—2020): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
KuRaG (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 30:
}}
'''Коломи́йський райо́н''' ({{lang-en|Kolomyiskyi Raion}}) —
== Географія ==
Розташована вона на південному сході Івано-Франківської області; район займає площу понад 1026 км²
== Історія ==
▲Розташована вона на південному сході Івано-Франківської області; район займає площу понад 1026 км². Має три селища і 80 сіл. Вигідне географічне розташування, зосередження в районі особливих природних ресурсів зі своєрідною флорою і фауною передгірних районів Карпат, сприятлива екологія, велика кількість пам'яток архітектури різних стилів та епох, приміська заповідна зона, збережені культурні традиції предків, відомі мистецькі осередки і мистецько-фестивальний імідж, а також історична спадщина без сумніву визначають Коломийщину як привабливий туристичний об'єкт.
Район утворено 1939 року.
На території Коломийського району розташовані найстародавніші поселення на Покутті: смт. Отинія (XIII
{{see also|Пам'ятки архітектури Коломийського району}}▼
Про багате історичне минуле Коломийщини свідчать пам'ятки архітектури, що збереглися до наших днів. У селах і селищах району є 54 споруди, які цінні своїм стилем, способом будівництва, використанням місцевих будівельних матеріалів. Найважливіші й найдавніші з них — костел бернардинів, келія монастиря і надбрамна дзвіниця у Гвіздці; церква св. Михайла у Великій Кам'янці; дзвіниця XVIII ст. і школа-дяківка в Печеніжині; церква Вознесіння Господнього у Струпкові; церква св. Юрія та дзвіниця в Баб'янці; костел — пам'ятка готичної архітектури в Отинії. А чого лише вартує перлина дерев'яної архітектури — Благовіщенська (або Спаська) церква в Коломиї, збудована в 1957 році і відома ще й своїм чудовим іконостасом і дзвіницею.▼
== Адміністративний устрій ==
== Персоналії ==▼
{{main|Адміністративний устрій Коломийського району}}
Коломия завжди була важливим політичним і культурним центром. З містом пов'язана діяльність [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] (1856–1916), М.Павлика (1853–1915), О.Терлецького (1850–1905).▼
Адміністративно-територіально район поділяється на 3 [[селищна рада|селишні ради]] та 47 [[Сільська рада|сільських рад]], які об'єднують 83 [[населений пункт|населені пункти]] та підпорядковані [[Коломийська районна рада|Коломийській районній раді]]. Адміністративний центр — місто [[Коломия]], яке є [[Місто обласного значення|містом обласного значення]] та не входить до складу району<ref>[http://static.rada.gov.ua/zakon/new/ADM/zmistifr.html Адміністративно-територіальний устрій Коломийського району] на сайті [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]</ref>.
В Коломиї жили і працювали: український педагог і громадський діяч Й.Кобринський (18 8-1901) — засновник музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Йосафата Кобринського, син Івана Франка — Петро Франко (1890–1941), художник Я.Пстрак, поет Ю.Шкрумеляк, письменниця [[Ірина Вільде]]. Тут народився відомий український композитор, народний артист України [[Анатолій Кос-Анатольський]].▼
В Коломийській гімназії вчилися майбутні письменники, громадські діячі [[Василь Стефаник]] (1871–1936), [[Марко Черемшина]] (1874–1927), [[Мирослав Ірчан]], [[Петро Козланюк]].▼
▲На території Коломийського району розташовані найстародавніші поселення на Покутті: смт. Отинія (XIII ст.) — головний опорний пункт під час селянського повстання під проводом С.Височана (1848); смт. Печеніжин (XIV ст.) — місце народження О.Довбуша (1700–1745), керівника руху опришків на Покутті, с. Коршів (в письменних джерелах згадується вперше у 1434 році).
У Коломийському районі на площі близько 70 га поблизу села Княждвір зберігся тис Ягідний — Княждвірський тисовий гай. Княждвірські ліси — привабливий куточок Карпатського передгір'я, найбільший тисовий заповідник в Україні.▼
== Економіка ==
В економіці району провідне місце займає сільське господарство.
Рядок 135 ⟶ 126:
[[Шепарівці]],
[[Ясінки]].
== Пам'ятки ==
▲{{see also|Пам'ятки архітектури Коломийського району}}
▲Про багате історичне минуле Коломийщини свідчать пам'ятки архітектури, що збереглися до наших днів. У селах і селищах району є 54 споруди, які цінні своїм стилем, способом будівництва, використанням місцевих будівельних матеріалів. Найважливіші й найдавніші з них — костел бернардинів, келія монастиря і надбрамна дзвіниця у Гвіздці; церква св. Михайла у Великій Кам'янці; дзвіниця XVIII
▲У Коломийському районі на площі близько 70 га поблизу села Княждвір зберігся тис Ягідний — Княждвірський тисовий гай. Княждвірські ліси — привабливий куточок Карпатського передгір'я, найбільший тисовий заповідник в Україні.
▲== Персоналії ==
▲Коломия завжди була важливим політичним і культурним центром. З містом пов'язана діяльність [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] (1856–1916), М.Павлика (1853–1915), О.Терлецького (1850–1905).
▲
▲
== Примітки ==
Рядок 143 ⟶ 147:
* [http://www.krr.if.ua/ Коломийська районна рада]
* [http://ww2.gov.if.ua/kolomyiyska Коломийська районна державна адміністрація]
* [http://imsu-ivano-frankivsk.com/mista-i-sela-ivano-frankivskoi-oblasti/kolomijskij-rajon.html Коломийський район
{{Вікіфікувати|дата=Листопад 2008}}
| |||