Пензенська губернія: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Gasdine (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Gasdine (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 17:
Губернія займала площу 34 129,1 [[верста|верст]]2 (38 840 км2). Межувала на заході - з [[Тамбовська губернія|Тамбовської]], на півдні - з [[Саратовська губернія|Саратовської]], на сході - з [[Симбирская губернія|Симбірської]], на півночі - з [[Нижегородська губернія|Нижегородської]]. У [[1926]] площа губернії становила 46 266 км2<ref name="ДW1926">{{cite web|url=http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_26.php?reg=274|title=Всесоюзна перепис населення 1926 р.|archiveurl=http://www.webcitation.org/65sxprJyG|archivedate=2012-03-03}}</ref>.
Поверхня губернії досить волниста від пологих пагорбів і іноді глибоких річкових долин. Ці долини наводняются навесні річками. Найвищі місцевості губернії знаходилися в південній її частині, в повітах Чембарском, Нижньо-Ломовском, Пензенській і Городищенському. Звідси поверхню губернії злегка і поступово схилялася до північно-заходу. Східна частина Копальні і північно-західна частина Инсарского повіту становили саму низовинну і рівну частину губернії. Найбільша кількість річок, струмків та ярів губернії було на території Инсарского повіту, чого він вважався самим мальовничим. У Городищенському повіті особливо гірська його північно-східна частина. У [[1860 рік ]]в деяких пунктах області були проведені вимірювання. Абсолютна висота, 874 фути, зафіксована в селі Вырубове, на кордоні з Саратовської губернії.
В геологічному відношенні губернія була мало досліджена, дослідник Мурчисон зараховував всю площу губернії до третинної (еоценової) формації, виключаючи вузьку смугу на півночі: Саранського, Инсарского і Копальні повітів, яку зарахував до крейдяної. За дослідженням Пахта, в межах губернії поширені осадові породи крейдяної та третинної формації, а в самій північній частині Копальні повіту невеликий простір зайнято формацією юрської. Третинна формація поширена виключно в Городищенському повіті по правій стороні річки [[Сура (приплив Волги)|Сури]]. Крейдяна формація поширена по всій губернії. Вона складається з пластів піску і пісковиків, і тільки місцями є крейдяний мергель або рухляк, як, наприклад, у підошви підвищення, на якому стоїть [[Пенза]]. Синювато-сірі пласти тягнуться через Городищенський повіт і Симбірську губернію до самої [[Волга|Волги]].
| |||