|
'''Сходозна́вство''',<ref>[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=341527 Сходознавство — Орфографічний словник української мови.]</ref>або '''орієнталістика''' — галузь [[суспільні науки|суспільних наук]], що комплексно вивчає [[Історія|історію]], [[Економіка|економіку]], [[мовознавство|мови]], [[Філологія|літературу]], [[Етнографія|етнографію]], [[мистецтво]], [[Релігія|релігію]], [[Філософія|філософію]], пам'ятки матеріальної і духовної культури Сходу. Під Сходом розуміють країни Азії та Північної Африки. Усередині сходознавства виділяють окремі науки, окреслені, зазвичай, за регіональним принципом: [[єгиптологія]], [[ассирологія]], [[семітологія]], [[арабістика]], [[іраністика]], [[тюркологія]], [[синологія]], [[монголознавство]], [[індологія]], [[японознавство]] тощо.
ЧерезІз прогресрозвитком науки складаютьсявиникають нові регіональні галузі ([[шумерологія]], [[урартологія]], [[кумраністика]], [[кореїстікакореїстика]], [[малаїстика]] тощо); в той же час для сучасного сходознавства характерна спеціалізація основних його сфер — історії, економіки, літературознавства іта мовознавства, а також тенденція до диференціації і до вичленення окремих галузей, що вивчають мистецтво, філософію, релігію країн Сходу. Повністю виділилася зі сходознавства в самостійну наукову дисципліну [[африканістика]]<ref>Займається африкоюАфрикою південніше Сахари, Північна Африка й далі відноситьсяналежить до компетенції сходознавства.</ref>. Проте сходознавство й надалі продовжує розвиватися як комплексна наука.
== Причини появи ==
== В Україні ==
Біля витоків українського сходознавства стояли такі видатні постаті, як [[Драгоманов Михайло Петрович|Михайло Драгоманов]], [[Леся Українка]], [[Франко Іван Якович|Іван Франко]]. Визначними вченими, що займались сходознавчою проблематикою (''орієнталістами'') в [[Україна|Україні]], були [[Крачковський Ігнатій Юліанович]], [[Кримський Агатангел Юхимович]], [[Баранников Олексій Петрович]], [[Ріттер Павло Григорович]], [[Ковалівський Андрій Петрович]], [[Пріцак Омелян Йосипович]], [[Дашкевич Ярослав Романович]], візантологи [[Міщенко Федір Іванович]], [[Кулаковський Юліан Андрійович]] та інші. В Україні народилися всесвітньо відомий шумеролог [[Семюел Крамер]], всесвітньо відомий візантолог [[Шевченко Ігор Іванович]], працював російський єгиптолог [[Олександр Коцейовський]] (Одеса).
У XIX — на початку ХХ ст. сходознавчі дослідження булибуло зосередженізосереджено в університетах — Харківському, Київському, Новоросійському, Львівському. У [[1919]]–[[1930]] рр. у складі [[ВУАН]] діяли гебраїстична, візантологічна, тюркологічна комісії. У [[1927]]–[[1931]] видавався журнал «Східний світ». У [[1926]] було створено [[Всеукраїнська наукова асоціація сходознавства|Всеукраїнську наукову асоціацію сходознавства]] (ВУНАС). Більшість українських сходознавців у 1930-х рр. були репресовані.
Одним із провідних осередків орієнталістики в сучасній Україні є [[Інститут Сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України]], заснований у [[1991]] році [[Пріцак Омелян Йосипович|Омеляном Пріцаком]] (очолював установу до [[1998]]). Інститут видає науковий журнал «[[Східний світ]]» і збірник наукових праць «[[Сходознавство (збірник)|Сходознавство]]», щорічно проводить «Сходознавчі читання А. Ю. Кримського», «Цирендоржиєвські читання» та інші наукові конференції і семінари.
|
