Станіслав Сломовський: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Кшицького - це напевно Кашицького...
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 3:
 
== Коротка біографія ==
Народився в незаможній сімї у Великопольщі, син Вінцентія (†10 жовтня 1556) — дідича Чехова — та його дружини Анни Старчиновської. Споріднений з краківським біскупом Пйотром Томіцьким, перебував в молодості на його дворі. Його братанок Ян був сервітормсервітором П. Томіцького (1530). 16 травня 1525 року разом з братанком [[Анджей Кжицький|Анджея Кшицького]] Яном записався до Краківського унівеситету. 25 січня 1526 року посів канонію Щитніцьку в Краківській катедральній капітулі (в лютому 1540 подав у відставку, 2 жовтня 1549 року поновився). З 1530-х мав тісні звязки з сестринцем А. Кшицького Анджеєм Зебжидовським, став його секретарем, по смерті — виконавцем заповіту[[заповіт]]у. 14 лютого 1560 став суфраганом[[суфраган]]ом краківським. Наприкінці березня 1565 року король пизначив арцибіскупом львівським, тоді звернувся до кардинала С.Гозюша Гоз'юша про підтримку Римської курії. Її отримав від нунція Ґ. А. Комендоне. [[Булла|Буллою]] від 7 жовтня 1565 Папа Павло IV затвердив призначення короля. 7 грудня 1565 року відбулась урочиста церемонія входження на посаду, від капітули його вітав Пйотр Скарґа. Григорій Чуй написав «ґратуляцію». В 1567 році був одним з комісарів короля при передачі Стрийського староства молодому [[Миколай Сенявський (військовик)|Миколаю Сенявському]]. За його сприяння було встановлено новий великий вівтар у [[Латинський кафедральний собор (Львів)|латинській катедрі]] Львова, сприяв реставрації резиденцій у Львові, [[Дунаїв|Дунаєві]]. Мав добрі стосунки з Львівською капітулою РКЦ.
У вересні 1568 року отримав право «доживоття» на села [[Оброшине]], Оленчиці Львівського староства. Брав участь в сеймиках шляхти Руського воєводства. Як [[ординарій]] ЛЬвівськоїЛьвівської архидієцезії сприяв покращенню її майнового стану (в судах добився повернення втрачених попередниками джерел доходів).
 
Після смерті [[Арсеній (Балабан)|Арсенія Балабана]]&nbsp;— батька [[Гедеон (Балабан)|Гедеона Балабана]]&nbsp;— 1569 року як львівський арцибіскуп РКЦ, посилачись на давнє право, за яким вони мали право представляти свою кандидатуру на посаду Львівського православного єпископа, для затвердження королю подав кандидатуру [[Іван Лопатка Осталовський|Івана Лопатки Осталовського]].<ref>''Kazimierz Chodynicki.'' Bałaban Gedeon (im. chrzest. Hryhory) (†1607) // [[Polski Słownik Biograficzny]]: Kraków, 1935.&nbsp;— t. І, zeszyt 1.&nbsp;— S. 249. {{ref-pl}}</ref>
 
== Примітки ==