Конецпольські: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 12:
В середині [[XVII століття]] Конєцпольські набули найбільшого політичного впливу, стали власниками величезних володінь, зокрема на [[Поділля|Поділлі]] та [[Брацлавщина|Брацлавщині]]. Будучи [[Барське староство|барським старостою]], Станіслав Конецпольський наказав перебудувати і зміцнити [[Барський замок|замок у Барі]]. С.Конецпольський увійшов в [[Історія України|історію України]] як придушувач козацьких повстань [[Жмайла повстання|Жмайла]], Сулими, [[Павлюка повстання|Павлюка]], [[Гуня Дмитро Тимошович|Гуні]], [[Острянина повстання|Острянина]].
 
* Миколай Конєцпольський (†1464) - староста та підкоморій перемиський
* Якуб (помер 1480) — староста і каштелян перемиський, чоловік Барбари Тенчиньскої
* Станіслав — син перемиського старости і каштеляна Якуба, староста перемиський, батько Миколая, Станіслава ПшедбораПшедбура
* Алєксандер (помер 1609&nbsp;р.)&nbsp;— воєвода сєрадзький, син Станіслава Пшедбура, батько гетьмана Станіслава; через одруження з одиначкою войського камянецького Анною Срочіцкою став власником значних маєтків на Поділлі<ref>''Henryk Kotarski.'' Кoniecpolski Aleksander h. Pobóg (zm. 1609) // Polski Słownik Biograficzny: Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków, 1968.- Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk.&nbsp;— Tom XIII/4, zeszyt 59. s.481-638 {{ref-pl}} S. 512</ref>
* [[Конєцпольський Адам|Адам Пшедбур Конєцпольський]]&nbsp;— комендант [[Кодацька фортеця|Кодака]], [[небіж]] коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського.
Рядок 19 ⟶ 20:
* Cтаніслав&nbsp;— молодший брат попереднього, комендант Кодака протягом 7 років; страчений за наказом Б.Хмельницького після здобуття фортеці у 1648&nbsp;р.<ref>''Zofia Libiszowska.'' Кoniecpolski Aleksander h. Pobóg (ok. 1585- ok. 1630) // Polski Słownik Biograficzny: Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków, 1968.- Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk.&nbsp;— Tom XIII/4, zeszyt 59. s.481-638 {{ref-pl}} S. 513</ref> (або у 1649&nbsp;р.<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/koniecpolscy01.html#H1 Koniecpolscy (01)] {{ref-pl}}</ref>)
* Анджей з Прецлава (1621–1649)&nbsp;— зять [[Миколай Потоцький|Миколая Потоцького-«ведмежої лаби»]], проживав у [[Олесько|Олеську]], шлюб та весілля відбулись в маєтку Станіслава К-го у [[Броди|Бродах]]<ref>''Аdam Kersten.'' Koniecpolski Andrzej z Precławia h. Pobóg (1621–1649) // Polski Słownik Biograficzny: Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków, 1968.— Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk.&nbsp;— Tom XIII/4, zeszyt 59. s. 481–638 {{ref-pl}} S. 516</ref>
 
* Анна з Конєцпольських - донька сєрадзького каштеляна Станіслава Пшедбура (†1588); дружина Адама Осєцкого, [[Белзький каштелян|белзького каштеляна]] [[Зиґмунт Чижовскі|Зиґмунта Чижовского]]
В 2-й половині XVII століття могутність родини КонецпольськихКонєцпольських пішла на спад.
 
[[Конецпольський Олександр|Станіслав-Александр КонецпольськийКонєцпольський]] найбільше відомий в історії за презирливим прізвиськом «дитина», яке нібито дав йому гетьман [[Богдан Хмельницький]] напередодні [[Битва під Пилявцями|Пилявецької битви]] ([[1648]]). Польське військо тоді було розбите вщент, її командувачі (серед них і Конєцпольський) ледве врятувались.
 
Останнім помітним представником роду був [[Станіслав-Ян Конецпольський]]&nbsp;— могутній [[магнат]], великий коронний [[обозний]], [[Подільське воєводство|подільський воєвода]] з [[1679]]&nbsp;р., активно проводив політику Польської Корони Речі Посполитої на українських землях.