Станіслав Стадницький (зигвульський староста): відмінності між версіями

[[Ротмістр]] хоругви з 50 кавалеристів Станіслав Стадницький брав участь у війнах короля [[Стефан Баторій|Стефана Баторія]] з [[Гданськ]]ом (1576-1577), [[Московське царство|Московією]] (1577-1582). Після повернення з [[Прусія|Прусії]] він перебував у Кракові, де студенти і міщани напали на лютеранську похоронну процесію (1578). Разом з своїми військовивійськовими він розігнав натовп, побивши студентів. Сучасники відзначали його відвагу, стратегічні таланти. У боях в Московії він 8 вересня 1581 відзначився при штурмі [[Псков]]а, серед перших вдершись на вали. У битві під Торопцем 20 вересня 1580 він врятував життя ротмістру [[Миколай Язловецький|Миколі Язловецькому]]. За війну він отримав 1000 [[Злотий|золотих]] і староство [[Сігулда|сігулдське]] в [[Латгалія|Латгалії]], куди він не поїхав. Стадницький вирішивши, що його участь не була оцінена належним чином. Незабаром канцлер [[Ян Замойський]] стратив його родича [[Самійло Зборовський|Самійла Зборовського]] (1584), що негативно сприйняла шляхта.