Станіслав Стадницький (зигвульський староста): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Яким (обговорення | внесок) |
Яким (обговорення | внесок) |
||
Рядок 20:
== Майнові справи ==
[[Файл:Lublin Trybunał Koronny.jpg|міні|праворуч|200пкс|Трибунал Головний Коронний в Любліні]]▼
Стадницького замолоду позивали до суду через насилля над сусідами. Він захопив 1573 ліс Софії з Спрови, звідки вивозив вирубані дерева до своїх маєтків. Згодом здійснив напад на [[Пшеворськ]], де підірвав міську браму, захопив у ратуші в'язницю для звільнення свого [[Гайдук|гайдука]] Станіслава Ілька (1573-1575), якому загрожувала смерть на пласі.
Рядок 35:
=== Опалінський ===
▲[[Файл:Lublin Trybunał Koronny.jpg|міні|праворуч|200пкс|Трибунал Головний Коронний в Любліні]]
Лукаш Опалінський успадкував 1593 [[Лежайськ]]. Згодом поміж старостою лежайським, маршалком Сейму і Стадницьким розпочалась найбільша приватна війна в історії Речі Посполитої (1606). Говорили, що все розпочалась з того, що у Опалінського викрали любимого карлика. Можливо, причиною ненависті сусідів було те, що Опалінські були фанатично віруючими католиками, а Стадницький не менш фанатичним лютеранином.
|