Гершензон Сергій Михайлович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
вікі, категорія |
Немає опису редагування |
||
Рядок 15:
| звання = [[Професор]]
| ступінь = [[Доктор біологічних наук]]
| керівник = [[Четвериков Сергій Сергійович|С. С. Четвериков]], [[Серебровський Олександр Сергійович|О. С. Серебровський]], [[Герман Джозеф Мюллер|
| учні =
| нагороди = {{Медаль Серп і Молот}}{{Державна премія України в галузі науки і техніки}}{{Державна премія України в галузі науки і техніки}}{{Медаль за доблесну працю в Великій Вітчизняній Війні 1941-1945рр.}} {{Орден Трудового Червоного Прапора}}{{Орден Дружби народів}}
Рядок 32:
У [[1968]]–[[1973]] рр. завідував Сектором молекулярної біології і генетики, а потім— відділом, в організованому на базі сектора, [[Інститут молекулярної біології і генетики НАН України|Інституті молекулярної біології і генетики АН УРСР]]. З [[1986]] р. — співробітник [[Інститут фізіології рослин і генетики НАН України|Інституту фізіології рослин і генетики АН УРСР]].
На підставі виконаної там серії дослідів з плодовою мушкою майже відразу ж після повернення з евакуації Сергій Гершензон (у співавторстві з [[Тарнавський Микола Дмитрович|Миколою Тарнавським]] та [[Сітько Пантелеймон Онопрійович|Пантелеймоном Ситько]]) публікує свою революційну статтю про мутагенну дію тимусної [[ДНК]] на [[дрозофіла|дрозофілу]]. Проте [[Нобелівська премія|Нобелівську премію]] за це відкриття декількома роками пізніше вручають його зарубіжному колезі [[Герман Джозеф Мюллер|Герману Меллеру]] ([[США]]). Окрім хімічного [[мутагенез]]у, Сергій Гершензон виявив феномен «стрибаючих генів» і зворотну транскрипцію.<ref>[http://worldtracker.org/media/library/Science/Science%20Magazine/science%20magazine%201991-1992/root/data/Science%201991-1992/pdf/1992_v258_n5079/p5079_0024.pdf Cut Off From the Mainstream, Ukrainian Science Drifts Science 2 October 1992: Vol. 258 no. 5079 pp. 24-26DOI:10.1126/science.258.5079.24 The digital archives of Science, 1880-1996]</ref>
Набагато раніше за американця [[Френкель-Конрат|Хейнца Френкель-Конрата]] він зібрав з білків і нуклеїнових кислот живий [[вірус]], хоча рівень технічного забезпечення української біології відставав на той момент від заокеанського на багато років. Проте [[Стокгольм]] не помічав досягнень радянських учених, через гоніння на генетику у [[СРСР]] у сорокові-п'ятидесяті роки. У [[1972]] р. до Нобелівського комітету надходить заявка на аналогічне гершензонівському (мається на увазі синтез вірусної ДНК на матриці зараженої поліедрозом РНК) відкриття від американців Говарда Теміна і [[Балтімор Девід|Девіда Балтімора]], які і отримують у [[1975]] р. [[нобелівська премія|нобелівську премію]]. Девід Балтімор в листі Сергію Гершензону щиро вибачився перед ним, оскільки не був знайомий з його більш ранніми роботами.
Рядок 39:
== Нагороди ==
* [[1981]] р. — [[Орден Трудового Червоного Прапора]]
* [[1981]] р. — [[Державна премія УРСР у галузі науки і техніки]] за підручник «Основы современной генетики»
Рядок 51 ⟶ 50:
== Визнання ==
На відзначення непересічних заслуг дослідника перед наукою у [[2003]] р. [[НАН України]] заснувала [[премія НАН України імені С. М. Гершензона|премію його імені]] за видатні досягнення в галузі [[генетика|генетики]], [[молекулярна біологія|молекулярної біології]] та [[біофізика|біофізики]].▼
== Примітки ==
▲На відзначення непересічних заслуг дослідника перед наукою у [[2003]] р. [[НАН України]] заснувала [[премія НАН України імені С. М. Гершензона|премію його імені]] за видатні досягнення в галузі [[генетика|генетики]], [[молекулярна біологія|молекулярної біології]] та [[біофізика|біофізики]].
{{примітки}}
== Посилання ==
| |||