Дмитро Гуня: відмінності між версіями

'''ГУНЯ''' Дмитро Тимошович (рр.н. і см.невід.) – один з керівників селянсько-козацьких повстань на Україні в 30-х рр. 17 ст. проти польсько-шляхетського гніту, козацький [[гетьман]] (1637, 1638). За свідченнями сучасників, Г. був талановитим і відважним полководцем. У 1637 р. брав участь у повстанні під проводом [[Павлюк Павло|Павлюка]]. Після невдалого бою під Боровицею (нині село Чигиринського р-ну Черкаської обл.) частина повстанців на чолі з Г. та [[Скидан Карпо|К.Скиданом]] відмовилася капітулювати і, прорвавши вороже оточення, відступила на Запоріжжя, де козаки обрали Г. гетьманом. На початку 1638 р. запорожці, очолені Г., розгромили каральний загін ротмістра Мелецького, надісланий польсько-шляхетським командуванням для знищення [[Запорізька Січ|Запорозької Січі]]. Навесні 1638 р. Г. взяв участь у селянсько-козацькому повстанні під проводом К.Скидана і [[Острянин Яків|Я.Острянина]]. Після бою під Жовнином частина повстанців на чолі з Я.Острянином, вважаючи, що повстання зазнало невдачі, відступила на Слобідську Україну. Козаки, що лишилися, боролися далі, обравши гетьманом Г. Вони відійшли до гирла р.Сули, де поблизу р.Старця збудували табір, в якому з червня до 28.VII (7.VIII) 1638 р. відбивали атаки переважаючих сил ворога. Позбавлені допомоги зовні і, відчуваючи гостру нестачу провіанту, повстанці змушені були капітулювати. Лише частині козаків на чолі з Г. вдалося вирватися з оточення і відступити в межі Російської держави. Навесні 1640 р. Г. керував спільним походом донських і запорізьких козаків проти Туреччини. Дальша доля його невідома.