Вільна держава Конго: відмінності між версіями

Під її прикриттям королівські емісари (мандрівники, офіцери, місіонери) нав'язували вождям місцевих племен кабальні договори. У 1877 році [[Генрі Мортон Стенлі]] звернув увагу на регіон Конго і був направлений туди асоціацією, за рахунок Леопольда II. Використовуючи протиріччя між Великобританією, Францією, Німеччиною і США, Леопольд II встановив контроль над величезною територією. [[Берлінська конференція 1884—1885|Берлінська конференція]] в [[1884]] - [[1885]] р. визнала Леопольда II сувереном захопленої території, що отримала назву ''Вільна держава Конго''. Підкорення місцевого населення здійснювалося протягом десяти років і супроводжувалося кривавими розправами.

 

[[Зображення:Mapcongo1914-2.jpg|thumb|right|Карта 1914 року, після передачі Конго уряду Бельгії]]

Щоб тримати багатомільйонне населення Конго під контролем, використовувалися «Громадські сили» (Force Publique) - приватна армія, сформована з низки місцевих войовничих племен, під командуванням європейських офіцерів.