Сельський Фелікс Станіславович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
вікі, категорія
Рядок 12:
На фасаді санаторію «ВІКТОРІЯ», що розташований під Ясною Гошівською горою в Долинському районі Івано-Франківської області, прикріплена меморіальна дошка на якій читаємо: «У Вигодівці жив, працював громадський діяч, та щирий друг і подвижник Великого Каменяра, вчений, лікар Щасний — Сельський».
 
На жаль, широкій медичній громадськості це ім'я не дуже відоме, хоча до вивчення його наукової спадщини немало доклалися науковці Львівського мед університету М. Оборін, О. Созанський, М. Касараба. Громадсько-політичну діяльність досліджував письменник Д. Юсип. Та найкращу оцінку лікарю дають у своїх спогадах ті, яким він допомагав у своїй повсякденній самовідданій праці. Народився лікар Фелікс Щасний-Сельський в 1852 році в с. Колодниці, що біля Стрия. У 1872 році вступив, а в 1880 році закінчив медичний факультет Віденського університету. Спеціалізувався з акушерства та гінекології в клініках професорів Хробака, Рудольфа, Захолоуса. Згодом стає асистентом у відомого професора К. Рокітанського при шпиталі Марії Терези. У 1883 році переїжджає до Львова, де обіймає посаду начальника відділу жіночих недуг у Львівській міській лікарні. Працюючи, уважно вивчав і науково обґрунтовував свої лікарські спостереження і вже з 1887 року у науково-медичних журналах друкуються його оригінальні праці. У 1897 році Фелікс Сельський обіймає посаду заступника голови математично-природничописно-лікарської секції, що була утворена у 1893 році при Науковому товаристві ім. Т. Г. Шевченка (НТШ) у Львові, та прирівнювалася, за рівнем наукової роботи, до статусу Академії наук. У цьому ж 1897 році секція постановила, що з метою удосконалення фахової, наукової мови, наукові збірники повинні друкуватися українською мовою. У першому ж збірнику на 14-ти сторінках була видрукувана українською стаття Ф. Сельського «До механіки нормальних і патологічних змін положень материці». У 1899 році НТШ обрало вченого своїм дійсним членом. Він був призначений Головою лікарської комісії при математично-природничописно-лікарській секції. Це було визнанням його наукової діяльності у сфері вивчення хвороб матки, які, переважно, викладалися у наукових виданнях українською мовою. Про серйозність і важливість цих робіт на світовому рівні, глибину і актуальність розробок вченого свідчать багато висловлювань про нього. Так професор кафедри акушерства і гінекології Львівського університету Библіцький у 1922 році писав, що думки, висловлені у працях Ф. Сельського, не загинуть, і, у майбутньому, вчені ще не раз повертатимуться до них. Із захопленням німецький професор Ольсггаузен говорив, що роботи українського вченого гідні найбільшої уваги. Це, особливо, стосується праць: «До механіки нормальних і патологічних змін материці», «Кілька слів про механізм правильних і патологічних положень матки», «Спірні питання про загин матки», «Спірні питання про відклін родниці». Лише спеціалісти можуть, по справжньому оцінити фундаментальність робіт Ф. Сельського, ми ж акцентуємо на тому, що писалися вони українською мовою. Тим було започатковано впровадження наукових медичних термінів, які походили з близької для українського народу розмовної мови. Крім науково-практичної діяльності, Ф. Сельський відомий як громадський діяч, літератор. Маючи певні кошти, лікар фінансово допомагав у виданні заснованих І. Франком, М. Павликом журналів «Друг», «[[Громадський друг]]». Він подає у ці часописи свої спогади, рецензії, художні та публіцистичні твори, критичні статті. Відомою є підписана Феліксом Сельським в 1907 році відозва до українського громадянства у справі захисту і звільнення з-під арешту студентів Львівського університету, які вимагали проводити викладання рідною українською мовою. Така активність вартувала вченому іменем австрійської «цісарської милості» — місячне ув'язнення. Та в 1913 році тією ж «цісарською милістю» його рекомендовано до Найвищої Ради здоров'я Австро-Угорщини та нагороджено орденом Франца-Йосипа. У1914 році лікар Сельський вийшов на пенсію та оселився у Вигодівці. Будучи чудовим лікарем, лікував селян, допомагав жінкам, особливо під час патологічних пологів. Вчений ділився своїм досвідом з тими, хто мав нахил до медицини, роздавав їм медичну літературу З 1919 року Фелікс Сельський займає посаду повітового лікаря у Долинському районі та 22-го травня 1922 року селяни Вигодівки, навколишніх сіл, друзі, колеги зі Львова, [[Дрогобич]]а, Станіслава, проводжали в останню путь свого дорогого лікаря. Система, що відійшла, зробила все для того, щоб викреслити прізвище Сельського з анналів історії. Але з плином часу втрата такої людини стає все відчутнішою. Тому наше завдання — повернути світлу пам'ять про цю непересічну особистість.
 
== Джерела ==