Галицький замок: відмінності між версіями

'''Галицький замок''' або '''Старостинський замок'''  — [[Замок (споруда)|замок]] у місті [[Галич]], [[Івано-Франківська область]], [[Україна]].Руїни замку розташовані на високому пагорбі [[Галич Гора|Галич гори]] на правому березі річки Дністер над містом – — в минулому служив фортифікаційною спорудою оборонного значення.

Галицький замок споруджено в середині [[XIV]]  ст. Однак його попередника вперше згадують [[1114]]  р. як укріплену [[цитадель]]. Археологи вважають, що спочатку це була дерев’янадерев'яна споруда, яка згодом переросла у міцний замок галицьких князів (XII–XIV  ст.). Польський історик Є. Геленіуш у праці ''“Розмови«Розмови про Польську Корону”Корону»'' розповідає: ''“Галич«Галич над самим Дністром має замок старовинний, про початки якого не говорять ні хроністи, ні традиції…”традиції…»''  — а далі стверджує, що із занепадом столиці, ''“один«один тільки замок над Дністром нагадував давнє значення міста…”міста…»'' Про те, хто і коли знищив княжий дерев’янийдерев'яний замок точно невідомо. Знаємо тільки, що відбудова замку, як оборонного форпосту Галицького староства, розпочалася у середині XIV  ст., після того, як [[Галичина]] і Західна [[Волинь]] відійшли до [[Польща|Польщі]]. Одні історичні джерела приписують будівництво дерев’янодерев'яно-земляного замку [[Казимир Великий|Казимирові Великому]], інші стверджують, що твердиню спорудив волинський воєвода  — князь [[Любарт]] у 1350-1352 1350–1352 рр. У кожному разі відомо, що Галицький замок відбудовували майже ціле сторіччя і з кінця XIV до [[XV]]  ст. він був одним із найбільших в Галичині. Тоді його залога налічувала понад 1000 осіб. У замку було кілька десятків малих гармат, чимало вогнепальної зброї.

[[1436]] року був наданий молдавському господарю [[Ілля I|Іллі I]] (після складання ним присяги на вірність польському королю Владиславу III Варненьчику у Львові). Галицький замок 1490  р. штурмувала селянська армія під проводом Мухи.

1509  р. дерев'яний замок витримав облогу волохів під проводом [[господар]]я Молдавії [[Богдан III Сліпий|Богдана III Сліпого]], наприкінці [[XVI]]  ст. згорів. На його місці звели нерегулярний за планувальною конфігурацією, наближений до трикутника замок з пісковику та цегли. Він складався з 2-х частин, розміщених на 2-х терасах:

* верхнього укріплення  — власне замку,

Протягом 1594-1621 1594–1621 рр. укріплення витримувало напади турків з татарами. З 1590 по 1633 рік на [[Галич]] 29 разів нападали татари з [[Османи|османами]], найбільш руйнівними були напади 1594, 1612, 1624 років.

За описом 1627 року замок був оточений з трьох боків валами, на яких височіли п'ять оборонних башт (деякі з них були мурованими), і мав три в'їзні брами.

Під час [[Визвольна війна українського народу|визвольної війни українського народу]] (1648–1654  рр.) твердиню тримала в облозі армія [[Височан Семен Гнатович|Семена Височана]], а влітку 1649  р. фортецю здобули війська [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]].

Перебудову замку провів у [[XVII]]  ст. галицький [[староста]] [[Андрій Потоцький|Анджей Потоцький]] (виділив на це 42 тис. злотих). У Постанові сейму від 1658 року зазначено, що Анджей Потоцький власним коштом відреставрував його: “від«від землі спорудив нові мури і обвів їх шанцями і редутами чужоземним способом”способом». План реконструкції розробив італійський інженер Франсуа Корразіні.

Наступного удару зазнав Галицький замок під час турецько-польської війни 1676  р. Війська під командуванням [[Бейлербей|бейлербея]] Дамаску Ібраґіма-паші на прізвисько «Шайтан» взяли твердиню. Залога, якою керував комендант Лаховський, майже без бою віддала замок, який турки пограбували, вибухом висадили у повітря частину оборонних стін, веж. Згодом замок відбудували; через розбудову нового міста-фортеці Станиславова галицька твердиня поступово втратила своє оборонне значення, запустіла. Згідно з розпорядженням губернатора, 1767  р. частину вцілілих мурів розібрали, матеріал використали для будівництва міста біля пристані. Руїни, що залишилися від давньої фортеці, бовваніли над Галичем до кінця [[XX]]  ст.

До наших днів від замку кінця XVI  ст. дійшли руїни мурів 5-гранної наріжної (західної) башти на рівні 2-го ярусу, рештки оборонної стіни з бійницями. На території замку збереглися численні підвальні приміщення.

Нині Галицький замок охороняє держава. Згідно з Генеральним планом розвитку Національного заповідника «[[Давній Галич |Давній Галич]]» на 2001-2015 2001–2015 рр., тут ведуть реставраційні роботи. У проекті реставрації цієї національної пам’яткипам'ятки передбачено відновити вцілілі мури, південнозахідну вежу та каплицю св. Катерини, відтворити оборонну стіну між вежею і каплицею.