Ставки (Радомишльська міська громада): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 45:
Жителі села брали участь у повстанні, керованому Семеном Палієм (1702–1704), у гайдамацьких загонах повстанців під проводом Теслі, Мочули і Письменного у 1750 році, у Коліївщині в 1768 році, в загоні Івана Бондаренка, що захопив Радомишль і навколишні села.
В 1783 році в с. Ставки налічувалося всього 200 жителів в 60 будинках. В той час село належало графу Дунину Вонсовичу, старості Джержковському, іпамбеляну Его К.М., який
купив це село від Гавріила Проспуры – подчашего Київського. Серед найзаможніших
поміщиків вирізнявся Бронислав Гасфорт,
майор (лютеран. іспов.) який мав 621 десятин
землі і 97
селян . На 1864 рік населення налічувало 916 православних жителів, 35
римо-католиків, 43 євреї.
В Ставках
знаходилось 2 древніх замковища: одне в самому селі, друге в полі; обидва на
той час були майже розрушені.
В центрі села стояла церква
дерев’яна, во ім’я Воскресіння Христового, збудована в 1740 році на місці древнішої,
по штату була віднесена до 5-класу. До церкви була приписана старовинна дерев’яна
каплиця, по дорозі до Радомисля,
розміщена над колодязем, на півверсти за селом. До цієї каплиці і колодязю з незапам’ятних
часів здійснювалася хрестова хода 1-го серпня. Також була римо-католицька кам’яна
каплиця, збудована близько 1795 року, в якій відбувалося латинське богослужіння
приїжджими ксьондзами. Села Слободка, Мар’яновка, Юровка складали Ставецький
православний приход.
Село постраждало внаслідок [[Голодомор в Україні 1932—1933|Геноциду-Голодомору, організованого урядом СССР 1932–1933]].
| |||