У Даоцзи: відмінності між версіями

| ім'я = У Дао-цзіДаоцзи (吳道子)

| інші_імена = Даосюань 道玄

| підпис_зображення = «Конфуцій». Автор: У Дао-цзіДаоцзи

| ім'я_при_народженні = У Дао-сюань (吳道玄)

'''У Дао-цзіДаоцзи''' (*[[685]] — †[[758]]) — один з провідник художників-живописців часів [[Династія Тан|династії Тан]].

Походив з родини простолюдинів. Народився у 685 році в області Янді у сучасній провінції [[Хенань]]. Зарано осиротів, ріс у бідоті. Самостійно вивчився живопису, наслідуючи досвіду колишніх майстрів, в першу чергу — відомого художника [[Гу Кайчжи]]. Природні обдарування і придбані професійні навички дозволили йому з 700 року заробляти живописом на життя, виконуючи замовлення приватних осіб і храмів. Деякий час У Дао-цзіДаоцзи мешкав на сході країни у сучасні провінції [[Шаньдун]], згодом оселився в передмісті культурної столиці імперії Тан — [[Лоян]]і. Слава про його талант досягла двору, і за особистим розпорядженням імператора [[Сюань-цзун]]а художник був прийнятий на службу до Департаменту живопису (туху-юань 图画 院) при [[Академія Ханлінь|Академії Ханьлінь]]. Тоді ж він став використовувати в якості офіційного імені своє друге ім'я — Дао-цзіДаоцзи. Перебуваючи у Департаменті живопису, він отримав вчене звання боші''боши'' («вчений-ерудит») і дослужився до вищого з чотирьох можливих рангів — [[гунґун-фен]] («придворний чиновник для особистих послуг імператора»). На цій посаді він йпомер у 758 році.

У Дао-цзіДаоцзи активно працював у станковому та монументальному живописі, створивши більше 300 композицій для палацових апартаментів, буддійських й даоських храмів, включаючи картини на релігійні теми і пейзажі. Став одним з основоположників пейзажного живопису — [[шань-шуй]] (山水, «живопис й зображення гір і води»). Шедевром монументального живопису на буддійські теми У Дао-цзіДаоцзи в письмових джерелах названа картина «Метаморфози в пекельних землях», що відтворює сцени пекельних мук.

Художник чудово зображував будь-які істоти, явища й предмети: птахів, рослини, гори і води, архітектурні споруди. Збереглися також відомості про створення їм композицій, які, можливо, перебували біля витоків «живопису бамбука» (мо-чжу), особливого стилістично-тематичного спрямування жанру «квіти і птахи» — хуа-няо (华 鸟, «живопис й зображення квітів і птахів»).

Найбільшу популярність здобув як майстер сюжетного живопису — жанру жень-у (х人物, «живопис й зображення фігур»). Він володів мистецтвом виключно реалістичного зображення людей у динаміці, використовував технічні прийоми, що дозволяли домагатися оптичної ілюзії тривимірності форм. При цьому він малював фігури так, немов це були тіні від ліхтаря, що падають на поверхню стіни, рухомі взад і вперед, що здавалися опуклими, якщо дивитися на них збоку. Подібний ефект досягався за допомогою засобів зображення одягу: намальоване плаття мовби колихалося від подиху вітру, а пояс майорів, підхоплений повітряним струменем. Манера малювання одягу У Дао-цзіДаоцзи настільки вражала сучасників, що вони дали їй окрему назву — ''У дай дан фен'' 吳帶當風, «пояс, подібний до вітру [у малюнку майстра] У», що перетворилося згодом у загальноприйнятий мальовничий термін ''У чжуан'' 吳裝, «шати [у стилі майстра] У».

На жаль, жодного оригінального твору У Дао-цзиДаоцзи з його творінь не збереглося.