Вікіпедія

Почаївська ікона Божої Матері: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
198 021 редагування
Рядок 14:
 
== Історія ==
[[FileФайл:NMP Poczajowska.JPG|thumb|left|Католицька ікона Почаївської Божої Матері. Друга половина ХІХ ст. З колекції [[Музей української домашньої ікони|Музею української домашньої ікони]] в "«[[Замок Радомисль|Замку Радомисль]]"»]]▼
Походження образу не з’ясованез'ясоване. Ікона написана давнім візантійським письмом, відтак могла бути створена або у [[Візантія|Візантії]], або в Болгарії. ▼
 
В [[1597]] році монастирю її подарувала заможна [[вдова]] луцького земського судді [[Ганна Гойська|Анна Гойська]], що володіла Почаєвом у другій половині XVI століття. Вважається, що в [[1559]] році цю ікону Анні подарував грецький митрополит [[Неофіт]] (згодом  — константинопольський патріарх) на знак вдячності за сердечний прийом у Почаєві, через який він проїздив, повертаючись із [[Московія|Московії]]. Відтоді образ став святинею дому Гойської. ▼
▲Походження образу не з’ясоване. Ікона написана давнім візантійським письмом, відтак могла бути створена або у [[Візантія|Візантії]], або в Болгарії.
 
Між періодами життя постатей, зображених на іконі, відстань у кілька сотень років. На цій підставі вчені вважають, що оригінал міг бути сімейною іконою митрополита Неофіта, його родовою реліквією. ▼
▲В [[1597]] році монастирю її подарувала заможна [[вдова]] луцького земського судді [[Ганна Гойська|Анна Гойська]], що володіла Почаєвом у другій половині XVI століття. Вважається, що в [[1559]] році цю ікону Анні подарував грецький митрополит [[Неофіт]] (згодом — константинопольський патріарх) на знак вдячності за сердечний прийом у Почаєві, через який він проїздив, повертаючись із [[Московія|Московії]]. Відтоді образ став святинею дому Гойської.
 
▲Між періодами життя постатей, зображених на іконі, відстань у кілька сотень років. На цій підставі вчені вважають, що оригінал міг бути сімейною іконою митрополита Неофіта, його родовою реліквією.
 
Переказ повідомляє, що благочестива Анна просила [[Пресвята Діва|Пресвяту Діву]] про зцілення сліпого від народження брата Філіпа, сталося диво — він прозрів. Після такого чуда Гойська з [[Хресний хід|хресним ходом]] переносить її на Почаївську гору для загального поклоніння, щедро наділяє монастир луками, родючими землями.
[[Файл:Теодор (Федір) Стрільбицький Почаїв 1780 роки..jpg|міні|праворуч|200пкс|Гравюра [[Стрельбицький Теодор|Стрільбицький Теодора]]]]
▲[[File:NMP Poczajowska.JPG|thumb|left|Католицька ікона Почаївської Божої Матері. Друга половина ХІХ ст. З колекції [[Музей української домашньої ікони|Музею української домашньої ікони]] в "[[Замок Радомисль|Замку Радомисль]]"]]
Однак у [[1623|1623  р.]] онук Анни (за іншими даними  — [[племінник]]), [[каштелян]] [[белз]]ький [[Анджей Фірлей (сенатор)|Анджей Фірлей]] (пізніше  — [[сандомир]]ський [[воєвода]], учасник оборони [[Збараж|Збаража]]а), за віросповіданням  — [[кальвініст]], порушив її заповіт, забравши ікону з монастиря. Проте в [[1644]] році повернув її назад  — якщо вірити переказові, за порадою ігумена [[Іов Почаївський|Іова Заліза]] (1551-16511551–1651), аби врятувати свою дружину від психічного розладу. Насправді ігумен просто склав [[скарга|скаргу]] до Люблінського трибуналу, котрий по роках судової тяганини в 1643 році виніс [[вирок]] на користь преподобного Іова і зобов’язавзобов'язав каштеляна повернути ікону.
 
«Богоматері Почаївській» приписують захист монастиря від татарського нападу, який стався на початку серпня 1675  р. Річ у тому, що монастир був погано укріплений, але попри те напад вдалося відбити.
 
З [[1713]] по [[1832]]  рр. [[Почаївський монастир]] належав [[Українська греко-католицька церква|унійному]] ордену [[Василіани|василіанів]]. За цей період монастирські хроніки залишили записи про 539 випадків зцілення, приписуваних іконі Пресвятої Богородиці Почаївської. В [[1773]] році папа римський [[Климент XIV]] на прохання [[канів]]ського [[староста|старости]], [[граф]]а [[Микола Василь Потоцький|Миколи Василя Потоцького]] (який, до речі перейшов з католицького обряду на унійний, симпатизував українському козацтву, надав значні кошти для перебудови [[Почаївський монастир|Почаївського монастиря]]) прислав для ікони 2 корони з чистого золота: одну для Діви Марії, іншу для маленького Ісуса. Коронування провів луцький унійний єпископ [[Сильвестр Рудницький]].
 
З того часу більшість списків (копій) цієї ікони, як православних, так і католицьких, пишуться з коронами.
 
Образ Почаївської Божої Матері  — вважається небесною покровителькою [[Волинь|Волині]]  — був дуже популярний по всій Україні. Її залюбки зображали на сімейних іконостасах від [[Полтавщина|Полтавщини]] до [[Прикарпаття]]. Шанується ця ікона в країнах, де [[православ’яправослав'я]] є домінуючою конфесією  — у [[Росія|Росії]], [[Сербія|Сербії]], [[Болгарія|Болгарії]] та ін.
 
Деякі дослідники стверджують, що наявна в [[Собор Почаївської Лаври (внутрішній вигляд)|Успенському соборі]] ікона не є власне оригінальною (при покиданні стін обителі з собою взяли монахи-василіяни), дарована якимсь з російських царів, як і теперішній іконостас.
Рядок 37:
До ікони Божої Матері Почаївської звертаються за зціленням від сліпоти, застарілих хвороб, також за визволенням полонених.
 
Дні вшанування ікони у православних і греко-католиків: [[12 квітня]], [[5 серпня]] і [[21 вересня]], у римо-католиків  — [[30 березня]].
 
== Посилання ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Почаївська_ікона_Божої_Матері