Вікіпедія

Передмістя (Чортківський район): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
198 021 редагування
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
198 021 редагування
Немає опису редагування
Рядок 39:
'''Передмі́стя'''&nbsp;— [[село]] [[Бучацький район|Бучацького району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]]. Розташоване на півдні району, на [[ріка|річці]] [[Потічок (річка)|Потічок]]. Центр сільської ради, якій підпорядковане село Малі Заліщики.<ref>''Б Таняк, В.Уніят'' Передмістя / {{ТЕС3}} с.48</ref>
 
Населення 359 осіб (2007 &nbsp;р.).
 
== Походження назви ==
Назва походить від того, що тривалий час село було складовою частиною Язловця.
 
== Історія ==
=== Середньовіччя ===▼
=== В складі Священної Римської імперії, Австрійської імперії ===▼
 
▲=== Середньовіччя ===
=== В складі Австрійської імперії, Австро-Угорщини (з 1867 р. ) ===▼
Перед І-ю світовою війною діяла філія товариства «Просвіта». 1908 року філія налічувала 116 членів, бібліотека — 137 книжок, мала крамницю. Голова філії — Максим Лоґуш.<ref>''В. Колцьо.'' Праця і розвиток читалень т-ва «Просвіта» в Бучаччині // [[Бучач і Бучаччина]]… c. 257</ref> ▼
 
▲=== В складі СвященноїГабсбурзької Римської імперіїмонархії, Австрійської імперії ===
Близько [[1913]] р. було зведено будівлю ''Народного Дому'' (згорів під час І-ї світової війни; [[1917]] р. - відбудований).▼
<br/>До [[1919]] р. в сільській школі велось українською мовою; після окупації, з [[1920]] р. - польською. <br/>Діяли філії товариств «Просвіта», «Січ», «Сільський господар», «Рідна школа»; Каса Райффайзена, хор.▼
 
▲=== В складі Австрійської імперії, Австро-Угорщини (з 1867 &nbsp;р. ) ===
[[1914]] р. було відсвятковано 100-у річницю з дня народження Т.Г.Шевченка.▼
Власником маєтку в селі був граф Владислав Воляньскі.<ref>{{SgKP|IX|138|Przedmieście}} {{ref-pl}}</ref>
▲Перед І-ю світовою війною діяла філія товариства «[[Просвіта]]». 1908 року філія налічувала 116 членів, бібліотека &nbsp;— 137 книжок, мала крамницю. Голова філії &nbsp;— Максим Лоґуш.<ref>''В. Колцьо.'' Праця і розвиток читалень т-ва «Просвіта» в Бучаччині // [[Бучач і Бучаччина]]… c. 257</ref>
 
▲Близько [[1913]] &nbsp;р. було зведено будівлю ''Народного Дому'' (згорів під час І-ї світової війни; [[1917]] &nbsp;р. -&nbsp;— відбудований).
▲<br/>До [[1919]] &nbsp;р. в сільській школі велось українською мовою; після окупації, з [[1920]] &nbsp;р. -&nbsp;— польською. <br/>Діяли філії товариств «Просвіта», «Січ», «Сільський господар», «Рідна школа»; Каса Райффайзена, хор.
 
▲[[1914]] &nbsp;р. було відсвятковано 100-у річницю з дня народження Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка.
 
Переписи:
<br/>[[1841]] &nbsp;р. в селі проживало 256 українців.
<br/>[[1880]] &nbsp;р.: всього -&nbsp;— 579 жителів. з них: 471 (81,3%) українець, 78 (13,5%) поляків, 30 (5,2%) жидів.
<br/>[[1900]] &nbsp;р.: всього -&nbsp;— 738 жителів. з них: 604 (81,9%) українці, 77 (10,4%) поляків, 57 (7,7%) жидів.
 
На заробітки виїжджали: до Німеччини, США, Канади, Боснії.
<br/>Була 1 корчма.
 
=== Перша світова війна ===
В лавах УСС було 4 чоловіків.
<br/>В рядах армії Автро-Угорщини загинуло 12 осіб, 5 -&nbsp;— повернулись інвалідами.
<br/>Через село проходила лінія фронту. Половина села була знищена, 50 господарств спалені.
 
=== Період Української Революції ===
В роках визвольної війни 1918-19201918–1920 років в лавах УГА служили представники наступних родин: ''Саранчуків, Ваславських, Кривовичів, Лоґушів, Пастущаків, Дідухів.'' Загинули 8<ref>''О.Лоґуш.'' Калейдоскоп минулого. Передмістя // [[Бучач і Бучаччина|Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник]]. -&nbsp;— Ню Йорк-Лондон-Париж-Сидней-Торонто: НТШ, Український архів, 1972. -&nbsp;— Т. XXVII. -&nbsp;— 944 с., іл. с.617</ref> осіб.
 
=== В складі ІІ Речі Посполитої ===
Діяли: філії товариств «Просвіта», «Луг», гуртки товариств «Рідна школа». «Сільський Господар», Секція Господинь.
<br/>Господарську діяльність вели кооператива, кредитівка (кредитна каса), молочарня.
<br/>Жителі села організували хор, аматорський гурток. Працював дитячий садок.
<br/>Вся громадська робота проводилась в приміщенні ''Народного Дому''.
 
Відзначили 70-річчя Матірного Товариства «Просвіта», проведено шкільний плебісцит, ''протиалкогольна акція,'' насипана символічна могила в честь полеглих за волю України. Під час пацифікації постраждали 5 осіб.
 
На заробітки виїжджали: до США -&nbsp;— 3, Канади -&nbsp;— 8, Франції -&nbsp;— 3, Латвії -&nbsp;— 3 осіб. На еміґрацію виїхали до 150 осіб<ref>''О.Лоґуш.'' Калейдоскоп минулого. Передмістя...Передмістя… с.617</ref>.
 
Середню та вищу освіту осягнули: Володимир Лоґуш -&nbsp;— адвокат, Омелян Лоґуш -&nbsp;— інженер-агроном, Ярослав Лоґуш -&nbsp;— агроном, дві дочки Кривовича -&nbsp;— учительки.
 
Жителі села не допустили відновлення роботи корчми.
 
Мешкальних домів: [[1921]] &nbsp;р. -&nbsp;— 111, [[1931]] &nbsp;р. -&nbsp;— 204.<ref>Калейдоскоп минулого. Передмістя // [[Бучач і Бучаччина|Бучач і Бучаччина]]...… с.616</ref>
<br/>Перепис [[1921]] &nbsp;р.: всього -&nbsp;— 741 жителів, з них: 396 (53,4%) українців, 345 (46,6%) поляків; греко-католиків -&nbsp;— 492, римокатоликів 241, юдеїв -&nbsp;— 8.
<br/>Перепис [[1921]] &nbsp;р.: всього -&nbsp;— 741 жителів, [[1931]] &nbsp;р.: всього 979 жителів.<ref>''E.Nowak'' (автор), ''Czyż A.S., Gutowski B.'' (редактори). Cmentarze dawnego powiatu buczackiego.- Warszawa, 2012.- 796 s., 155 il. s.637</ref>
 
<br/>Перепис [[1939]] &nbsp;р.: всього -&nbsp;— 1060 жителів, з них: 920 (87,0%) українців, 130 (12,2%) поляків, 10 (0,8%) жидів.
 
=== «Совіти» ===
Після приходу других «совітів»:
* частина мешканців були репресовані:
** Дідух Антон, Дідух Михайло (вояк УПА, заарештований НКВД 1944 &nbsp;р., загинув у тюрмі Чорткова 1945 &nbsp;р.), Коженьовська Евгенія, Лоґуш Григорій (закатований у тюрмі Чорткова 1940 року), Павлишин Теодозія, Лоґуш Дмитро Іванович, Пастушак Ієронім (розстріляний без суду 20 липня 1941 &nbsp;р. в тюрмі Умані), Ралько Ганна, Ралько Дмитро.<ref>''О.Бажан, Є.Гасай, П.Гуцал'' (упорядники). Реабілітовані історією. Тернопільська область.- Тернопіль: Збруч, 2008. 728 с.ISBN 978-966-528-297-6 c.667-669</ref>
* церкву було перетворено на магазин збіжжя.
<br/>Частина жителів еміґрували (зокрема, [[Логуш Омелян Іванович|Омелян Лоґуш]] -&nbsp;— член проводу ОУН(б)).
 
На землях села було організовано колгосп «Золотий колос».
Рядок 104 ⟶ 108:
 
=== Наявні ===
* Церква святого Архистратига Михаїла (1928 &nbsp;р., кам'яна, мурована)
* капличка (1995 &nbsp;р., мурована)
* «фігура» (статуя) Божої Матері з Ісусом (2000 &nbsp;р.).
 
=== Не збереглись ===
На місці теперішньої церкви святого Архистратига Михаїла знаходилась дерев'яна, старовинна; рік побудови невідомий.<ref>Калейдоскоп минулого. Передмістя...Передмістя… с.617</ref>
 
== Соціальна сфера ==
Рядок 141 ⟶ 145:
== Література ==
* ''Б Таняк, В.Уніят'' Передмістя / {{ТЕС3}}
* [[Бучач і Бучаччина|Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник]]. -&nbsp;— Ню-Йорк-Лондон-Париж-Сидней-Торонто: НТШ, Український архів, 1972. -&nbsp;— Т. XXVII. -&nbsp;— 944 с., іл.
 
== Посилання ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Передмістя_(Чортківський_район)