Водопостачання: відмінності між версіями

[[Файл:Схема водопостачання міста.JPG|міні|праворуч|350пкс| Схема водопостачання міста: 1 – — водоприймач; 2 – — самотічна труба; 3 – — береговий колодязь; 4 – — насоси станції

першого підйому; 5 – — відстійники; 6 – — фільтри; 7 – — запасні резервуари чистої води; 8 – — насоси станції другого підйому; 9 – — водоводи; 10 – — водонапірна башта; 11 — магістральні трубопроводи; 12 — розподільчі –трубопроводи]]

* '''Питне́ водопостача́ння''' ({{lang-ru|питьевое водоснабжение}}; {{lang-en|drinking water supply}}; {{lang-de|Trinkwasserversorgung f}}) — сукупність заходів по забезпеченню [[питна вода|питною водою]] [[населення]]. Питне водопостачання включає вибір і оцінку можливих джерел водопостачання (для [[підземні води|підземних вод]] — оцінку їх запасів), вибір місця закладання та будівництво водозабірних споруд, санітарну оцінку вод і заходів з їх охорони від забруднення. Склад і властивості питної води в системах питного водопостачання повинні відповідати вимогам Державного стандарту "«Вода питна"».

* '''Місцеве або децентралізоване водопостачання'''  — система водопостачання, призначена для забезпечення питною водою окремих будинків або невеликої групи будівель; має ряд особливостей. З цією метою можуть використовуватися різні за походженням води: атмосферні, відкритих водойм, підземні.

* '''Холодне водопостачання''' - — цілодобове забезпечення споживача холодної питної водою належної якості, що подається в необхідних обсягах з приєднаної мережі в приміщення або до водорозбірної колонки;

* '''Гаряче водопостачання''' - — цілодобове забезпечення споживача гарячою водою належної якості, що подається в необхідних обсягах з приєднаної мережі в приміщення.

Системи водопостачання – — це комплекс інженерних споруд, які призначені для забору води з [[джерело|джерела]] водопостачання, її очищення, зберігання і подачі до [[споживач]]а.

За видами використованих природних джерел розрізняють водопроводи, що забирають воду з поверхневих джерел – — [[річка|річок]], [[водосховище|водосховищ]], [[озеро|озер]], [[море|морів]], і водопроводи, що забирають воду з підземних джерел ([[артезіанське джерело|артезіанських]], джерельних). Існують також водопроводи змішаного живлення.

За видами об’єктаоб'єкта, що обслуговується, системи водопостачання поділяють на міські, промислові, сільськогосподарські і т. ін.

На основі техніко-економічних розрахунків часто влаштовують з’єднаніз'єднані системи водопостачання: господарсько-протипожежні, виробничо-протипожежні або виробничо-господарсько-протипожежні.

Системи водопостачання можуть обслуговувати як один об’єктоб'єкт, наприклад [[місто]] або [[підприємство]], так і декілька об’єктівоб'єктів. У випадках, коли окремі частини території мають значну різницю у відмітках, влаштовують зонні системи водопостачання.

[[Файл:Схема утворення і залягання підземних вод.JPG|міні|ліворуч|300пкс| Схема утворення і залягання підземних вод: 1 – — водопойні породи; 2 – — водоносні породи; К1-К4 – — колодязі; Д1-Д3 – — джерела]]

До підземних джерел водопостачання відносяться [[підземні води|підземні води]], які утворюються внаслідок проникнення в землю [[атмосфера Землі|атмосферних]] і поверхневих вод. Підземні води можуть бути безнапірними й напірними (артезіанськими). Безнапірні під’йомніпід'йомні води першого від поверхні водоносного горизонту, називаються [[ґрунт]]овими. Ґрунтові води характеризуються підвищеним забрудненням, тому повинні бути очищені.

У колодязі, який відкриває напірний водоносний горизонт, вода підіймається до п’єзометричноїп'єзометричної лінії. Якщо п’єзометричнап'єзометрична лінія проходить вище поверхні землі, спостерігається виливання води з колодязя. Такі колодязі називаються самовиливними. Безнапірні й напірні води можуть виходити на поверхню (джерела).

'''Температура води''' залежить від джерела водопостачання. Під кольоровістю мають її офарблення, яке виражається у градусах кольоровості за платиново-кобальтовою шкалою. Один градус цієї шкали відповідає 1 л води, фарбленої 1  мг порошку платини. Мутність визначається вмістом у воді звішених частинок і виражається у мг/л.

'''Жорсткість води''' визначається вмістом у ній солей кальцію і магнію. Вона виражається у мг-екв/л. Розрізняють жорсткість карбонатну, не карбонатну і загальну (їх сума). Карбонатна жорсткість характеризується вмістом карбонатних солей кальцію, не карбонатна жорсткість – — вмістом не карбонатних солей кальцію і магнію. Особливо велика жорсткість морської води.

ступеня забруднення води патогенними бактеріями визначають вміст у ній кишкової палички. Бактеріальне забруднення води вимірюють коли-титром і коли-індексом. Коли-титр — – об’ємоб'єм води у см³, в якому вміщується одна кишкова паличка. Коли-індекс – — кількість кишкових паличок, які вміщуються у 1 л води.

* '''Тариф на централізоване водопостачання та водовідведення''' -&nbsp;— вартість одиниці (1 куб. метр) централізованого водопостачання чи водовідведення відповідної якості як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат з урахуванням планованого прибутку.<ref>[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/869-2011-%D0%BF/page Постанова Кабінету міністрів України]</ref>

* '''Баланс водоспоживання та водовідведення''' -&nbsp;— співвідношення між фактично використаними обсягами води з усіх джерел водопостачання та обсягами стічних вод, що відводяться за визначений термін.<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0936-08&myid=4/UMfPEGznhhT5V.Zik/JN8jHI4.Is80msh8Ie6 Наказ міністерства з питань житлово-комунального господарства України]</ref>

* '''Водокористування''' -&nbsp;— використання водних об'єктів для задоволення потреб населення і народного господарства<ref name="nakaz">[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=z0231-95 Державний комітет України по житлово-комунальному господарству. Наказ N 30 від 05.07.95 Про затвердження Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України]</ref>.

* '''Водопровід''' -&nbsp;— комплекс споруд для видобування, очищення і подачі води певної якості споживачам<ref name="nakaz"/>.

* '''Водоспоживач''' -&nbsp;— юридична або фізична особа, яка здійснює водоспоживання<ref name="nakaz"/>.

* '''Зона санітарної охорони (ЗСО)''' -&nbsp;— територія і акваторія, на якій запроваджується особливий санітарно-епідеміологічний режим для запобігання погіршенню якості води джерел централізованого господарсько-питного водопостачання і охорони водопровідних споруд<ref name="nakaz"/>.

* '''Знезараження''' води -&nbsp;— зменшення кількості хворобних організмів у воді до меж, встановлених санітарно-гігієнічними нормами<ref name="nakaz"/>.

* '''Технічна експлуатація споруд і мереж водопостачання і каналізації''' -&nbsp;— комплекс робіт, спрямованих на збереження та забезпечення безперебійної і надійної роботи всіх споруд і мереж водопроводу та канлізації при високих техніко-економічних і якісних показниках з урахуванням вимог державного стандарту на питну воду, Правил охорони водойм від забруднення стінчими водами і раціонального використання всіх ресурсів<ref name="nakaz"/>.

У 1960 &nbsp;р. водогін мали 275 міст України з 332. Тобто, 57 міст залишалися без водогону. У містах, де водогін був, ним було обладнано тільки 62% міського державного житлового фонду. Найбільшого благоустрою житла було досягнуто в той час у Києві, Харкові, Дніпропетровську, Запоріжжі, Львові та ін. містах.

* М.&nbsp;О.&nbsp;Шульга, І.&nbsp;Л. &nbsp;Деркач, О.&nbsp;О.&nbsp;Алексахін. Інженерне обладнання населених місць: Підручник. –&nbsp;— Харків: ХНАМГ, 2007. –&nbsp;— 259 с.