Штучний супутник: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Kruusamägi (обговорення | внесок)
м + img
Xqbot (обговорення | внесок)
м Робот: добра стаття pt:Satélite artificial; косметичні зміни
Рядок 16:
Першим штучним супутником став «[[Супутник-1]]», запуском якого [[4 жовтня]] [[1957]] [[Радянський Союз|Радянським Союзом]] започаткована радянська [[Супутник (програма)|програма «Супутник»]] під керівництвом [[Корольов Сергій|Сергія Корольова]]. Подія також стала початком [[космічна гонка|космічної гонки]] між СРСР та [[США]].
 
Виміри орбітального відхилення «Супутника-1» допомогли визначити густину високих атмосферних прошарків. З його допомогою було досліджено розповсюдження [[радіо]]сигналів у [[іоносфера|іоносфері]]. Так як корпус супутника був наповненим стислим азотом, він також надав першу змогу виявлення [[метеороїд]]ів, оскільки їх проникнення через зовнішню поверхню відобразилося б на температурних даних, які надсилалися на Землю. Однак, оскільки неочікуване оголошення успіху радянського космічного апарату викликало у Сполучених Штатах «[[Супутникова криза|Супутникову кризу»]]» та у рамках [[холодна війна|холодної війни]] розпалило космічну гонку, політичне значення «Супутника-1» значно переважало наукове.
 
[[3 лютого]] [[1958]] відбувся запуск «[[Супутник-2|Супутника-2»]]», який доправив космосу першу живу істоту земного походження — собаку на прізвисько [[Лайка (собака-космонавт)|Лайка]].
 
У травні [[1946]] року, в рамках американського аналітичного проекту [[RAND]] було видано «Попередній проект експериментального орбітального космічного корабля», який стверджував, що «штучний супутник із відповідним облаштуванням може стати одним з наймогутніших наукових інструментів двадцятого сторіччя». Розпочатий [[1945]] року розгляд можливості запуску Сполученими Штатами штучних супутників очолювало Бюро аеронавтики [[Військово-морські сили США|Військово-морських сил США]]. Згодом, проектом RAND під керівництвом [[Військово-повітряні сили США|Військово-повітряних сил США]] було опубліковано вищевказаний звіт, за якого вважалося однак, що потенційна можливість військового застосування супутників мала; натомість вони розглядалися у якості наукового, політичного та пропагандистського інструменту. У [[1954]] міністр оборони США заявив, що «не знає ніякої американської супутникової програми».{{джерело?}}
Рядок 223:
Рік потому, [[21 лютого]] [[2008]], Сполучені Штати, попередивши, на відміну від Китаю, про свої дії інші країни, за допомогою ракети [[SM-3]] збили власний зламаний експериментальний супутник-шпигун [[USA 193]], що рухався на висоті 247 кілометрів із швидкістю 23,7 тис. км/год.<ref name="lenta" /><ref>[http://www.medianews.com.ua/pressa/inonews-4049.html США сбили околоземный спутник&nbsp;— Китай и Россия говорят о нечестной игре] {{ref-ru}}</ref>
 
[[10 лютого]] [[2009]] року американський супутник серії «[[Ірідіум]]» на великій швидкості по траєкторії під кутом 90° зіштовхнувся з російським [[супутниковий зв'язок|супутником зв'язку]] серії «[[Космос (супутники)|Космос»]]» на висоті 780&nbsp;км над [[Сибір]]ом. У результаті аварії утворилось як мінімум 500 великих уламків, які розлетілись на велику відстань і можуть становити небезпеку для інших супутників, а також для орбітального телескопа [[Hubble]]<ref name="membrana">[http://www.membrana.ru/lenta/?9075 Российский и американский спутники впервые столкнулись в космосе] {{ref-ru}}</ref>
 
== Примітки ==
Рядок 241:
{{Link FA|yi}}
{{Link GA|fr}}
{{Link GA|pt}}
 
[[ast:Satélite (dixebra)]]