Злітно-посадкова смуга: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок)
м →‎Вибір ЗПС, їх позначення та елементи: replaced: у відповідності з → згідно з
м Зображення:QFU_exemple_.jpg замінене на Зображення:QFU_exemple.jpg за вказівкою користувача Steinsplitter. Причина: Robot: Removing space(s) before file e...
Рядок 22:
За законами [[Аеродинаміка|аеродинаміки]], літак не може здійснювати зліт/посадку при сильному попутному вітрі. Ідеальні умови — зліт/посадка при зустрічному вітрі. Тому при здійсненні зльоту і посадки обирається курс, найбільш відмінний від напрямку вітру. Грубо кажучи, чим ближче до положення «проти вітру», тим краще. В аеропортах з однієї або декількома паралельними ЗПС пілотам найчастіше доводиться садити літаки з боковим вітром аж до 90°. Але у великих аеропортах смуги часто розташовують під кутом одна до одної. Наприклад, [[Міжнародний аеропорт Сан-Франциско]] має чотири злітно-посадкові смуги — одна пара паралельних між собою ЗПС практично перпендикулярно перетинається іншою парою паралельних ЗПС. В [[Міжнародний аеропорт Маккаран|аеропорту Лас-Вегаса]], який також має 4 ЗПС, кут між двома парами паралельних смуг становить 60°. А у найбільшому аеропорту [[Чикаго]] — [[Аеропорт О'Хара|О'Хара]] є шість ЗПС в трьох різних напрямках. В аеропортах з двома або більше смугами часто застосовують практику використання однієї смуги для зльоту, іншої — для посадки. Повідомляти екіпажам літаків номер робочої смуги, а також даних про швидкість і напрямок вітру біля поверхні землі, [[видимість]], [[хмарність]], [[Температура|температуру]] повітря, [[Атмосферний тиск|тиск]] тощо в невеликих аеропортах — обов'язок [[авіадиспетчер]]а, а в великих аеропортах це здійснюється з допомогою системи автоматичного радіомовлення метеорологічної інформації [[АТІС]].
 
[[Файл:QFU exemple QFU_exemple.jpg|міні|ліворуч|150пкс|Приклад маркуванння ЗПС]]
Злітно-посадкові смуги мають ''маркований номер'', який зазвичай збігається з [[Магнітний шляховий кут|магнітним курсом]] посадки, на якому вони розташовані (виняток [[Північна Америка]], де ЗПС часто нумеруються згідно з [[Істиний курс|істиним курсом]]). Значення курсу округлюють до десятків і ділять на 10. Нульовий курс замінюють курсом 360°. Наприклад, в [[аеропорт]]у [[Бельбек (аеропорт)|«Бельбек»]] головна ЗПС має магнітний курс 65°, її позначення — ''ЗПС 07''. Будь-яка смуга «спрямована» одночасно в двох напрямках, різниця між якими дорівнює 180°. Отже, протилежний курс — 245°. Таким чином, ЗПС аеродрому Бельбек має маркований номер ''ЗПС 07/25''. До позначень додають літерний код — L (ліва), C ​​(центральна) і R (права). Наприклад, в [[Чикаго|чиказькому]] аеропорту [[Чикаго-Мідуей (аеропорт)|«Мідуей»]] відразу три смуги розташовані на одному курсі — 133°/313°. Відповідно, вони мають такі позначення: 13L/31R, 13C/31C і 13R/31L.