Михайло Ханенко: відмінності між версіями

'''Миха́йло Хане́нко''' ([[1620]] — –[[1680]])  — [[українці|український]] військовий, політичний і державний діяч. [[Гетьман Війська Запорозького]], голова [[Гетьманщина|козацької держави]] на [[Правобережна Україна|Правобережній Україні]] ([[1669]]—–[[1674]]). Представник [[козак|козацького]] роду [[Ханенки|Ханенків]]. Син [[Степан Ханенко|Степана Ханенка]].

За свідченням [[Ульріх фон Вердум|Ульріха фон Вердума]] [[1671]], Ханенко був гетьманом запорізьких козаків і соратник Сірка, був на свій час знаменитою людиною, користувався великою повагою. [[Умань]] належала до знаменитих міст України, так як він там народився; після того як він впав в немилість Дорошенку, він пішов до запорожців, де став гетьманом і підкорявся польському королю. Народився в Умані і був там старостою. Ханенко мав трьох синів: один з жінкою знаходився під вартою в Дорошенка, другий на Чорному морі був взятий татарами в полон і відісланий до Константинополя, де його тримали в замку-тюрмі Єдикуле (Семивежний Замок) [[Замок семи веж|"«Yedikule Zindanları"»]], третій жив в тещі польського короля.

За підтримки частини козаків, кримського хана та польської влади, Ханенко намагався [[1668]] року усунути гетьмана [[Петро Дорошенко|Петра Дорошенка]] і на його місце поставити [[Суховій Петро|Петра Суховія]]. У липні 1669  р. у боротьбі проти Дорошенка Суховій зазнав поразки, а його козаки трьох правобережних полків на раді в Умані проголосили гетьманом Ханенка.

Але Ханенко не припинив політичної діяльності. [[1677]]—–[[1678]] був обвинувачений у зносинах з Польщею, й Самойлович, за наказом Москви, тримав його ув'язненим у [[Батурин]]і. Але Ханенку, мабуть, пощастило довести свою невинність, а незабаром він помер.