Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
'''Палеогра́фія''' (від {{lang-el|παλαιός}} — давній, старовинний та {{lang-el2|γράφω}} — писати) — [[історія|історико]]-[[філологія|філологічна]] дисципліна, об'єктом дослідження якої є історія [[письмо|письма]], його [[еволюція]] (переважно на основі давніх пам'яток) та характерні особливості на певних етапах розвитку.
 
== Специфіка фаху ==
Спостереження над особливостями письма і практичне застосування їх у різних народів дуже давні. Так, в [[Україна|Україні]] викриття підробок грамот починається з [[XV|XV століття]]. У граматиці [[Лаврентій Зизаній|Лаврентія Зизанія]] [[1596]] року міститься зауваження про особливості [[кирилиця|кириличної]] [[орфографія|орфографії]]; в граматиці [[1619]] року [[Мелетій Смотрицький|Мелетія Смотрицького]] — міркування про особливості давньої графіки й [[правопис]]у.
 
Формування палеографії в Україні відбувалося з [[XIX]] століття]] (праці [[Каманін Іван Михайлович|І. Каманіна]] та інших). Особливого розвитку вона набула в наш час, чому значною мірою сприяло видання пам'яток [[українська мова|української мови]], [[література|літератури]], історії.
 
== Сучасна палеографія ==
== Література ==
 
* Каманин И. Главные моменты в истории развития южнорус. письма в XV — XVIII  вв. В кн.: Каманин И. Палеогр. изборник. Мат-лы по истории южнорус. письма в XV — XVIII  вв., в. 1. К., 1899.
* Каманін І., Вітвіцька О. Водяні знаки на папері укр. документів XVI і XVII  вв. (1566—16511566–1651). К., 1923.
* Запаско Я. П. Орнамент. оформлення укр. рукопис. книги. К., 1960.
* Люблинская А. Д. Лат. палеография. М., 1969.
* Мацюк О. Я. Папір та філіграні на укр. землях (XVI — поч. XX  ст.). К., 1974.
* [[Панашенко Віра Василівна|Панашенко В. В.]] Палеографія укр. скоропису другої пол. XVII  ст. К., 1974.
* Высоцкий С. А. Средневековьіе надписи Софии Киевской (По мат-лам граффити XI — XVII  вв.). К., 1976.
* Карский Е. Ф. Славян. кирилловская палеография. М., 1979.