Вікіпедія

Барбарис звичайний: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Категорія:Флора Азербайджану
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Картка:Таксономія
{{Taxobox
| color = lightgreen
| name = Барбарис звичайний
| image = Illustration Berberis vulgaris0.jpg
Рядок 25 ⟶ 24:
'''Барбарис звичайний''' (''Berberis vulgaris'') — [[рослина]] роду [[Барбарис]]. Місцева назва — кислиця. З родини барбарисових — Berberidaceae.
 
== Опис ==
Гіллястий [[кущ]] (1,2-2,5  м заввишки). Пагони сірі, ребристі, дугоподібні, несуть трироздільні, рідше п'ятироздільні колючки (2  см завдовжки), Молоді гілочки жовтуваті
або жовтувато-червоні. Листки чергові, тонкі, овальні, обернено-яйцеподібні або видовжені (1-4  см завдовжки і 0,5-2  см завширшки), на верхівці тупуваті, з клиноподібнозвуженою основою; по краю гострозубчасті, зісподу сітчасті, з невеликими прилистками. Суцвіття — пониклі китиці (до 6  см завдовжки), розміщені на верхівках укорочених пагонів. Квітки жовті (68  мм у діаметрі). Чашолистків три, забарвлених в однаковий колір з пелюстками, пелюсток три; у квітці ще є шість пелюсткоподібних нектарників, які мають по дві залозки при основі. Тичинок шість, маточка одна, зав'язь верхня.
 
[[Плід]] — видовжена, яскраво-червона ягода (5-12  мм завдовжки) з однією-трьома коричневими матовими насінинами (4-6  мм завдовжки).
Росте у підліску, в хвойних і мішаних лісах, на узліссях, в чагарниках, на кам'янистих схилах. Морозостійка, світлолюбна рослина. Цвіте в травні — червні, плоди достигають у вересні.
Барбарис поширений по всій Україні як природно, так і в культурах. Заготівля можлива в Хмельницькій, Вінницькій, Черкаській, Київській, Полтавській, Сумській і Донецькій областях.
Рядок 41:
 
У науковій медицині використовують листки, кору й корені барбарису — Folia, Cortex, Radix Berberidis. Листки використовують в акушерсько-гінекологічній практиці як кровоспинний засіб.
У коренях і корі барбарису міститься алкалоїд берберин. Їх застосовують у медицині як засіб, що знижує [[кров’янийкров'яний тиск]] і серцебиття. Вони мають також [[Глистогінне|глистогінні]] й кровоспинні властивості.
 
У народній медицині ягоди барбарису рекомендуються для збудження [[апетит]]у, тамування спраги, поліпшення роботи шлунка, зниження кров'яного тиску. Корені використовують при захворюванні печінки. В Середній Азії та Індії кору барбарису використовують для лікування лейшманіозу.
Рядок 49:
 
== Збирання, переробка та зберігання ==
Листки збирають навесні після цвітіння. Сушать у тіні, у добре провітрюваних приміщеннях. Висушену сировину пакують у паперові мішки вагою по 10  кг або в тюки вагою по 50  кг.
Корені заготовляють навесні або восени, обережно викопуючи їх лопатою, щоб не пошкодити всю кореневу систему. Вибирають не більше пятої частини її. Обрубані корені промивають, сушать, розрізують на шматки завдовжки 2  см. Сушать на горищах або під наметами
У достатньою вентиляцією, розстилаючи їх тонким шаром. Упаковують сировину в паперові мішки вагою до 25  кг.
 
Кору збирають рано навесні до початку вегетації. Знімають її з допомогою кільцевих надрізів, зроблених на відстані 10-15  см один від одного і з'єднують їх поздовжніми надрізами. Сушать кору так само, як і корені. Пакують в мішки вагою по 20  кг, або в тюки по 50  кг.
 
== Див. також ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Барбарис_звичайний